Муза - Настя Пуст

* пройшло два місяці* 

До хлопців заходить командир 

Командир: так ну що я вас вітаю!

Олег: цікаво ж з чим?

Командир: відпустка!..на два дні..
Це звісно не тиждень чі місяць.
Але думаю щоб побачити сім'ю і помитись вам вистачить..

Кирило: дякуємо вам!

Олег: щастя яке!

Командир: я й сам радий відпочити від вас..

Ой кмх..кмх..від обов'язків..

Кирило: розуміємо..підтримуємо!

Олег: тож коли нам можна збирати речі..?

Командир: та хоч зараз..щоб завтра вас тут не було !
* З посмішкою промовив він жартуючи , вони встигли потоваришувати..але відпочинок треба всім 

Олег: зрозуміло!!

Кирило: добренько , ще раз дякуємо вам..!

* Вся бригада теж раділа..і дякувала командиру..

Олег: чуєш Кирил..не хочеш до нас на деньок?

Кирило: ой ну незнаю не зручно якось..

Олег: та чого..давай!

Кирило: ну окей ..я згоден!

----------------

Тим часом в батька :

* Знаєте постраждалих з-під пуль рятувати..не так і безпечно..
Наприклад..за цей тиждень Гриша постраждав три рази..:один раз впав в річку вдарившись коліном об камінець на дні , інший раз невдало впав що аж ногу вивихнув.. То все квіточки...але останній третій раз він випадково доторкнувся до міни таким чином він лишився без руки..

-- в той день--

* 4:07 пуля влучила в голову хлопцю..побратиму..
- боже мій.. Савченко..тільки не він.. нормальний друг був..
* Згадував подумки чоловік..

Розпускати нюні немає часу взявши аптечку відправився на порятунок товариша..
Як тут хлопець помітив пістолет..

- зброя чі мені здається..!?
* Не повіривши здивувався 
Гриша..і потягнувся до автомату 

* Як тут курок автоматично натикається і його рука вибухає в буквальному сенсі цього слова..
Він спочатку і не 
Зрозумів що сталось , але коли побачив по чорнілу кінцівку на траві і відчув страшенний біль в зоні плеча..перелякалася
Та бойовий дух..був сильнішим за страх..тож цей герой взяв побратима однією рукою і ледве дотягнув до окопи
Інші хлопці побачивши Григорія ледь не знепритомніли..
В армії звісно кожного дня в людей руки ламаються , а іноді і зникають..але щоб в лікаря..як таке можливо?
Всі почали допитувати хлопця..
А той стояв як вкопаний не розуміючи як ще тримається на ногах..
Випивши склянку води  
Почав з  іншим мет братом обробляючи рану..
Згодом..він розповів як це сталось..
Хтось сказав що він дивакуватий 
Хтось посміявся..але в результаті всі підтримали його за героїчний вчинок.
Йому навіть медаль видали за витривалість..
А саме головне дали відпустку для реабілітації..

А може воно й до кращого подумав він..з сім'єю побачусь..
руку обновлю..як би то чудно не здавалось..