
Муза - Настя Пуст
* Маша подзвонила в домофон Олені
сподіваючись що та вийде.
Не напрасно ж вона обирала ту витончену червону сукню під колір підборів.
Дівчина йшла з наміром підтримати подругу..
Зазвичай вона так не вдягалась..так як була скромною відмінницею
Та не сьогодні
* До слухали підійшла мати
Ольга( так звали мама Оленки):Ало так , це хто?
М:доброго ранку Ольго Миколаївна , це я, Маша
Ольга: о привіт Машунь , що це ти так неочікувано?
М: з Оленою вирішили прогулятись)
Ольга: З Оленою?
Дивно..вона не говорила..
М: а це сюрприз , ми домовлялись , просто прийшла я трохи неочікувано..
Ольга: а ну тоді заходь..
* Двері відчиняються Марія заходить..
* Сонна Оленка виходить зі своєї кімнати..
О: Маша..якого чорта ти тут робиш..?
М: хіба забула про що ми домовлялись.?
О: схоже так..
М: збирайся я хочу встигнути за добу!
О: а все згадала..чекай..
* На відміну від Маші Оленка не сильно старалась над образом..толстовка брата щоб не так сумно.
Шорти..і хвостик щоб волосся не лізло до очей це іноді так дратує Олену..
* За 10 хвилин з кімнати чується голос Дівчини..
- я ніби все..
М: окей , тоді ходімо!
* Маша хотіла зробити зауваження вбранню подруги.
Але впізнала худі її брата і вирішила не говорити бо знала що це може образити Олену..
-- пройшло 2 години--
дівчата вештались по магазинам Маша обирала різні сукні..футболки..спідниці..штани..все що душі сподобається..
А от Олена стояла в стороні і розуміла як же вона хоче просто додому і просто спати..
* Нарешті вийшовши з торгового центру Маша зазначила
- я знаю як підняти тобі настрій!
О: і як же?
М: ну..горілка і кава..тупе поєднання напевне
Але пам'ятаєш як ми хотіли спробувати..?
О: так прикольно давай ще напої мене тут..
* З сарказмом говорила та
М: не будь такою нудною.
Я все розумію але потрібно жити..а не існувати..давай за компанію хоча б...мені треба ті 500 гривень..
О: ну добре вмовила..
* Про каву забули.. перша чарка ..друга..третя..
О..щось веселіше
четверта..
Хах..не сумно
...п'ята...заносе...шоста..
.забагато..?..треба ще! Сьома..восьма...
фууу...досить!
М: та давай..до десятої..
* Ледь відкриваючи рота говорить вона..
О: згодна...
* В'яло сміючись відповідає Олена..
* Дев'ята..тошнить..десята...
о а що все пливе... ха-ха..
М: Оленкооооо , а давай ми зараз із тобою...поїдемо в Карпати...
О: ОООО ти геній!
М: п'ятсот доларів з тебе..
О: євро!
* Дівчата дійшли до зупинки..нажаль.
НІ!..напевно на щастя транспорту не було..зате був дзвінок..від мами Олени..
О: о..матуся..
М: то святе!
* Показуючи вказівним пальцем догори говорить дівчина..
*Киваючи з посмішкою вона прийняла виклик
О: абонент слухає
*. Шатаючись говорить Олена
Мама: ти пила?
* Мама знає Олену як ніхто інший..
Періодами вона замикається в собі..певне через творчу натуру..
Але не дивлячись на це мамі розказує все..!
О: чуть.
Мати: ти в своєму розумі?..
..завтра брат приїде..
О:.ооо , життя налагоджується !!!
* Весело сміючись ледь зрозуміло говорила дівчина..
М: зараз же додому!