Вибач та зрозумій - Катя Кірініна

— Ріто, ти себе чуєш? — витріщивши очі, вигукую я. — Що ти говориш? Ти взагалі моя сестра, а не його. Не всі зраджують, я, наприклад, ніколи б з ним так не вчинила. Та й потім, тобі нагадати, як це зруйнувало нашу сім'ю? Ти точно повинна пам'ятати, яке було мамі, як вона страждала? Як він йшов щотижня?

— Олесю, але зрештою, вона вибачила його, бо любила і розуміла, що він людина і міг робити помилки.

— Чому ж ти тоді не вибачила Іллі? — вивалюю на емоціях.

Боже, не хотіла цього говорити, але у світлі останніх подій, зовсім не знаю, що несу. Для моєї сестри її особисте життя було недоторканним, Ілля дуже погано з нею вчинив, у результаті взагалі покинув вагітною.

— Я його вибачила, але не прийму більше ніколи назад, тому що він вчинив зі мною гірше, і ти це знаєш. Ось це, Олесю, не прощають, а те, що твій чоловік вирішив кілька разів спустити пару, ще нічого не означає. Зізнайся сама собі, що ти дістала його своєю ідеєю фікс завагітніти. Що йому ще лишалося робити? Теж із психологом вести сердечні бесіди?

– Ріта! Тобі добре говорити, у тебе є дитина, і ти спочатку її не хотіла, а я хочу, шалено хочу.

— Чудово. Розлучайся, зустрінеш якусь нову жертву і сміливо можеш приступати до свого плану зачаття, — вона виходить із кухні, а в мене всередині щось ламається.

Як так вийшло, що мене навіть підтримати нема кому? Я завжди думала, що сестра моя опора, ми з нею залишилися сиротами й більше нема на кого покластися, але Ріта дуже мене здивувала, вставши на захист Андрія.

Все це маячня якась. Невже я не права, що хочу поставити жирну крапку у своїх стосунках? Що мені ще залишалося робити? Закрити рота і мовчати, нехай Андрій живе на своє задоволення? Ні, того не буде. Я не зможу прийняти його вчинок як помилку слабкої людини, це ідіотизм якийсь.