Загублений ідол Ліни - Катерина Федоровська

Ліна невідривно спостерігала за схематичним зображенням, ніби якась блок-схема із купою розгалужень, точок на ній. Навіть не глянула на Саміра, який із кавою вже повернувся й заводив автівку. Кинув погляд на планшет, але нічого не сказав.

- Ліно, ось конкретна дата, коли він тебе зламав, - Яра назвала той день, який Ліна вперто вже який рік намагалася стерти зі своєї пам’яті. Бо було тяжко.

Вона довго не наважувалася сказати Нестору, що вагітна. У нього був складний період у житті. Його щойно призначили на нову посаду. Попередній керівник усіляко встромляв палиці в колеса. Нестор був знервований, часто десь затримувався. Вона як ідеальна дружина, звісно, не розпитувала нічого, хоч і відчувався від нього після тих вештань не лише запах алкоголю, а й жіночих парфумів. «Якісь шльондри чіплялися та ми їх відшили», – пояснював на ранок. А часом і не виправдовувався, відмахувався та поспішав на роботу. Повертався, звісно, із коштовним подарунком.

Якби Ліна насправді його кохала, вона, можливо, якось намагалася б цьому зарадити. Але їй навіть було комфортніше, коли ночувала сама, без нього.

Проте дитинку їй хотілося. Вона гадала, що малеча прикрасить її похмурі будні. Розрадить сум та печаль. Але Нестор вважав інакше.

Коли Яра відкрила ту дату, Ліна побачила відео, де вони обоє сперечалися на своїй новомодній кухні. Нестор був категоричний. Він наполягав на тому, щоб зробити аборт. Буцімто дитина переверне все догори дриґом. Безсонні ночі, післяродові депресії та купа проблем. Але найголовніший аргумент, який і вплинув на Ліну, був щодо її зовнішності. «Ти розтовстієш, втратиш свою струнку фігуру. Подивись, які страшні жінки після народження дітей. А якщо кесарів розтин – то взагалі жах. Шрам на пів тіла». Це були беззаперечні факти. Ліна погодилася.

- Так, серденько, - вставив і своїх п’ять копійок Самір. – Я бачив це відео. Він тиснув на тебе. І саме через нього сталася трагедія. Це в жодному разі не твоя провина.

Але провину Ліна все ж таки відчувала. Адже не відмовилася і до останньої хвилини переконувала себе, що чинить правильно. Проте і в крутій клініці може працювати непрофесійний лікар, який зробить невдало аборт. Напевно, якби захотів, Нестор організував би тій клініці величезні проблеми. Але він по-філософському вирішив, що так на краще. Бо він не любить дітей. І діти – це завжди проблеми. А от тепер, коли Ліна не зможе більше ніколи завагітніти, вони житимуть лише для себе.

Щось зачерствіло після тієї події в її серці. Різало ножами й шмагало батогами безжально її тіло. Але якось минулося. А от тепер ці нові друзі знову розворушили той біль. Відвернулася  у вікно, витираючи сльози.

- А ось я ще доведу тобі, що він справжнісінький аб’юзер, - намагалася привернути увагу Ліни балакуча Яра. – Що він ламав тебе й морально принижував. Подивись, згадай ще одну дату.

- Ні, - тремтячим здавленим голосом відповіла Ліна. – Я більше не хочу ні копирсатися у своєму минулому, ні знати своє майбутнє.  

- Ти маєш остаточно впевнитися, що він погана людина? – надокучала невгамовна Яра.

- Яро! – гримнув Самір. – Дай Ліні спокій!

- Я просто хочу, щоб вона визнала, що він козел і тварюка, - виправдовувалася Яра.

- То краще введи його дані й пошукай щось на нього у його минулому. А Ліна, якщо захоче, то нам допоможе. Правда, сонечко? – погладив її щоку, витираючи нестримні сльози. Усе ніяк не могла заспокоїтися.

- Можливо, пізніше. Поки мені не хочеться розмовляти.

Самір притишив музику й решту дороги переважно мовчали. Ліна ще декілька разів протелефонувала мамі. На щастя, з нею було все добре. Але Лідія Петрівна трохи розхвилювалася, що будуть гості, а в неї нема чого накрити на стіл. Ліна пообіцяла, що вони все куплять. Потім ще прийшло повідомлення від Антоніни із вибаченнями. Нібито Нестор шантажував її, випитував, де хазяйка й  вимагав дати номер телефону дружини, навіть погрожував розправою. Ліна вирішила ці слізні вибачення проігнорувати.

Заїжджаючи у такий знайомий і рідний двір та паркуючи свою великогабаритну автівку, вони все видивлялися тих примарних демонів.

Було малолюдно у дворі, бо дітей вже розвели по школах та садочках, лише бабці, як завжди, висиджували чутки на лавках. Ліна підійшла до Саміра, допомагаючи йому витягнути речі з багажника, закинула свій рюкзак на плече. Аж раптом неочікувано почула за спиною:

- Які люди в Голлівуді!