Діти капітана Гранта - Жуль Верн

- І я так гадаю,- мовив майор.

- Другого рядка зовсім бракує,- вів далі молодий капітан.- Але в третьому я розібрав такі важливі слова: zwei, тобто «два», і atrosen, або скорше Matrosen, тобто «матроси».

- Отже,- підсумувала Гелена,- йдеться про капітана й двох матросів?

- Мабуть, так,- відповів Гленарван.

- Признаюся вам, сер,- обізвався Джон Манглс,- що з наступним словом - graus - я потрапляю в скруту. Не знаю, як його витлумачити. Може, нам стане в пригоді третій документ. А два останніх слова розшифрувати неважко: Bringt ihnen означає «подайте їм», і якщо ми поставимо їх поруч з англійським словом assistance із того самого рядка першого документа, у нас вийде фраза: «Подайте їм допомогу».

- Так! «Подайте їм допомогу»! - повторив Гленарван.- Але де ж ці бідолахи? Тут нічого не сказано, де саме потонув корабель.

- Будемо сподіватися, що французький документ виявиться ясніший,- сказала Гелена.

- Подивимось його,- мовив Гленарван.- З ним буде легше, адже ми всі знаємо французьку мову.

Ось текст третього документа:



- Гляньте, тут є цифри! - скрикнула Гелена.

- Будемо діяти послідовно,- сказав Гленарван.- Дозвольте мені відтворити одне за одним ці неповні порізнені слова. Я бачу, що йдеться про трищоглове судно, повну назву якого подають нам спільно англійський і французький документи: «Британія». Далі - «гонія» і «південний», з них зрозуміле тільки друге слово.

- Оце дорогоцінна деталь,- зауважив Джон Манглс.- Виходить, судно потонуло в Південній півкулі.

- Це ще не надто певно,- кинув майор.

- Підемо далі,- сказав Гленарван.- Слово «діст» частина дієслова «дістатися». Отже, ці горопахи дісталися до якогось берега. Але куди? Що воно за «контин»? Може, континент? Потім «жорсток»?

- Жорстокий! - скрикнув Джон Манглс.- От і пояснення німецького слова graus: grausam - жорстокий.

- Далі! Далі! - вигукнув Гленарван, чиє збудження і цікавість зростали в міру того, як на його очах роз’єднані слова набували логічного змісту.- Інд... Чи не мовиться тут про Індію, куди, можливо, було викинуто цих моряків? А що означає слово «овго»? А, довгота. Ось і широта: тридцять сім градусів одинадцять мінут. Нарешті маємо хоч одну точну вказівку.

- Так, але тут бракує довготи,- зауважив Мак-Наббс.

- Не можна вимагати, щоб було все, дорогий майоре. Знати градус широти - це вам неабищо. Французький документ таки найповніший. Очевидно, кожний - дослівний переклад двох інших, бо кількість рядків всюди однакова. Тепер треба їх об’єднати, перекласти якоюсь одною мовою й відтворити їхній найвірогідніший, найлогічніший і найповніший зміст.

- А якою мовою ви будете перекладати? - запитав майор.

- Французькою,- відповів Гленарван,- бо ж найбільше значущих слів збереглося саме у французькому документі.

- Цілком слушно, сер,- сказав Джон Манглс.- До того ж ми всі добре знаємо цю мову.

- Отже, зробимо так. Я перепишу документ, поєднуючи частки слів і фраз, доповнюючи їх безсумнівними за змістом словами і залишаючи проміжки недоторканими; потім ми порівняємо й обміркуємо.

Гленарван не гаючись узявся за перо й за кілька хвилин подав своїм друзям папір, де було написано:



Тут саме з’явився матрос. Він доповів капітанові, що «Дункан» уже увіходить до Клайдської затоки, й запитав, які будуть розпорядження.

- Ваші наміри, сер? - звернувся Джон Манглс до Гленарвана.

- Якнайшвидше дістатися до Думбартона. Відтіль леді Гелена поїде до Малькольм-Касла, а я - до Лондона, щоб подати цей документ в адміралтейство.

Джон Манглс зробив відповідні розпорядження, і матрос пішов переказати їх помічникові капітана.

- Тепер, друзі мої,- сказав Гленарван,- повернемось до нашого документа. Ми натрапили на слід страшної катастрофи. Від нашої кмітливості залежить життя кількох людей. Докладемо ж усіх зусиль, щоб розгадати цю таємницю.

- Ми готові, любий Едварде,- мовила Гелена.

- Насамперед треба визначити в цьому документі три частини: по-перше, те, що ми знаємо, по-друге, те, що дозволяє робити певні припущення, і трете - те, що нам невідоме. Що ж ми знаємо? Те, що 7 червня 1862 року трищоглове судно «Британія» з порту Глазго потонуло, що два матроси й капітан кинули в море цей документ під 37°11΄ широти і що вони просять допомоги.

- Достеменно так,- мовив майор.

- Які припущення вірогідні? Перш за все - корабель загинув десь у південних морях, і тут я прошу уважніше придивитися до слова «гонія». Може, це частинка назви якоїсь країни?

- Патагонія! - скрикнула Гелена.

- Безперечно.

- Та хіба ж тридцять сьома паралель перетинає Патагонію? - спитав майор.

- Це дуже легко перевірити,- відповів Джон Манглс, розгортаючи карту Південної Америки.- Саме так. Тридцять сьома паралель проходить крізь Патагонію. Вона перетинає Арауканію й пампу вздовж північних кордонів Патагонії і губиться в Атлантичному океані.

- Гаразд! Читаємо далі. Двоє матросів і капітан «діст…» дістались, але куди? «Контин»...- до континенту; зверніть увагу, до континенту, а не острова. Що ж сталося з ними? На щастя, тут збереглося три літери «пол…», які говорять нам про їхню долю. Ці бідолахи - бранці, вони потрапили в полон. До кого? До «жорстоких індіанців». Хіба це не переконливо? Хіба слова, котрих бракує, не просяться самі собою на порожні місця? Хіба документ не робиться раз у раз ясніший?

Гленарван говорив упевнено, в очах світилося щире й глибоке переконання. Його запал передався іншим, і вони всі враз вигукнули:

- Так! Безперечно, так!

Помовчавши хвилину, Гленарван повів мову далі:

- Наші припущення, друзі, видаються мені цілком вірогідними. Як на мене, катастрофа сталася біля берегів Патагонії. А втім, я довідаюся в Глазго, куди йшла «Британія», і ми тоді розміркуємо, чи могла вона опинитись в тих місцях.

- Нема потреби їхати так далеко,- зауважив Джон Манглс.- В мене є комплект «Торговельної й мореплавської газети», ми зараз матимемо найточніші відомості.

- Так подивімось мерщій! - сказала Гелена.

Джон Манглс узяв весь комплект за 1862 рік і почав швидко переглядати. Невдовзі він з видимим задоволенням прочитав:

- «30 травня 1862 року. Перу. Кально. Місце призначення Глазго, «Британія», капітан Грант».