Анабазис. Похід 10000 еллінів - Ксенофонт

Шкіра жертовних тварин часто слугувала у греків призом на змаганнях.

Панкратій — змагання з бігу і кулачного бою.

Одіссей повернувся до свого рідного острова Ітаки на кораблі феаків, де йому було влаштовано зручне ложе. Під час глибокого сну він не прокинувся й тоді, коли феаки перенесли його на берег (Одіссея, XIII. 75-125).

Анаксібій — наварх, тобто командувач спартанським флотом у 401-400 рр. У 400 р. він був замінений, а в 389 р. відряджений гар мостом в Абідос (див. прим. 220). У 388 р. він поліг у бою.

Пентеконтера — п’ятдесятивесельний корабель. Періек — буквально «мешканець околоці». Так називалися неповноправні громадяни спартанської держави, які користувалися особистою свободою і правом на земельну власність, але були позбавлені політичних прав.

Дрили, ймовірно, — споріднене з колхами плем'я, яке проживало в горах поблизу Трапезунту.

Дорифори — списоносці.

Керасунт — колонія Сінопи, на захід від Трапезунта.

Десятина — поширений у греків вид пожертвувань на користь богів: десята частина прибутку, який отримувався від якоїсь справи, від доходів і воєнної здобичі.

Наступні параграфи «Анабазиса» містять у собі другий автобіографійний екскурс Ксенофонта.

Афіни, подібно до багатьох інших міст Греції, мали свою скарбницю у дельфійському святилищі.

Після повернення з походу Ксенофонт з рештками найманців Кіра влився у склад спартанських військ, які воювали в Малій Азії. З 396 по 394 рр. спартанськими військами в Малій Азії командував спартанський цар Агесілай, і Ксенофонт став його другом і помічником.

Неокор — наглядач храму.

За службу в спартанському війську Ксенофонтові був ухвалений вирок в Афінах на вічне вигнання з конфіскацією майна. У середині 80-х років 4 ст. Ксенофонт оселився в наданому йому лакедемонцями маєтку Скіллунті поблизу Олімпії, де жив до 370 р., займаючись сільським господарством, полюванням та літературою. У цей період він і написав «Анабазис».

В Олімпії, де знаходився знаменитий храм Зевса, кожні чотири роки відбувалися всееллінські свята і змагання; сюди сходилися глядачі і подорожні з усієї Еллади.

Храм Артеміди в Ефесі — один із найзнаменитіших грецьких храмів. Культ Артеміди Ефеської — одного з уособлень родючості — мав дуже велике поширення не лише серед греків, але й серед деяких інших народностей, які мешкали в Малій Азії, наприклад, у персів (див. кн. 1,6,7).

Стела — кам'яна чи бронзова плита, яка ставилася на коротке ребро на могилах, біля храмів та біля інших споруд. На стелах вирізалися написи та рельєфні зображення; іноді їх покривали живописом.