Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда

Антоніо Вієйра (1608—1697) — португальський і бразильський місіонер-єзуїт, проповідник, дипломат філософ і письменник, який уважався одним з найбільших інтелектуалів свого часу. Король Жуан IV, котрого підтримала Бразилія, призначив Вієйру королівським проповідником. Також відомий своїми працями з філософії, економіки, реформи церкви. У ході боротьби за свої погляди зазнав репресій.

Див примітку 4 «Природа й мистецтво» наприкінці розділу. — Прим. авт.

Мориски — у Іспанії та Португалії мусульмани, що прийняли християнство (як правило, насильницьким шляхом) і їхні нащадки. Мали низький соціальний статус.

Ґаспар де Гусман-і-Піментель, граф Оліварес і герцог Санлукар-ла-Майор, відомий як граф-герцог Оліварес (1587—1645) — іспанський державний діяч, фаворит Філіпа IV.

Філіп IV (1605—1665) — від 1621-го до 1640 року король Іспанії, а також, як Філіп III, король Португалії та Алгарве. З династії Габсбурґів.

Henri Hauser, La Préponderance Espagnole (Paris, 1940), p. 328.

Паоло Джовіо (1483—1552) — італійський ерудит, історик, письменник, філолог і філософ, якому протегували папа Лев X і папа Климент VII. Твори відрізняються гарним стилем, проте малою історичною достовірністю, бо, за визнанням автора, писав він їх для задоволення.

Юлій ІІІ, Джованні Марія Чоккі дель Монте (1487—1555) — папа римський від 1550-го до 1555 року.

Praeclara calissimi — булла, що розширювала повноваження Товариства Ісуса (Ордену єзуїтів) і трактувала низку дрібних питань.

Джуліо Марія делла Сомалья (1744—1830) — кардинал італійської курії, протягом життя обіймав зо три десятки найвищих посад церкви.

Інструмент управління, знаряддя влади (лат.).

«Carta do Bispo do Salvador (1552)», Hist. da Col. Port, cit., III, p. 364.

John Tate Lane, «The Transpalntation of the Scholastic University». University of Miami Hispanic – American Studies, I (Coral Gables, Florida, XI, 1939), p. 29.

«Estudantes Brasileiros na Universidade de Coimbra», Anais da Biblioteca Nacional do Rio de Janeiro, LXII (Rio de Janeiro, 1942), p. 141 e seg.

Джованні Паолі (Хуан Паблос) (бл. 1500—1561) — ломбардієць, перший засвідчений документально друкар в Америці, розпочав діяльність у 1539 році у Мексиці.

Як відомо, ця друкарня була першою, відкритою в Бразилії. Утім, нещодавно, збираючи невидані документи Товариства Ісуса (Ордену єзуїтів), Серафін Лейті з’ясував, що серед книжок бібліотеки Єзуїтської колегії Ріо-де-Жанейро були «деякі видання, надруковані там же й датовані приблизно 1724 роком»… Отже, нібито встановилася хронологічна першість єзуїтів у принесенні поліграфії до португальської Америки. Але цій першості не варто надавати надто великого значення, якщо, згідно з коментарем видатного історика, ці книжки виготовлялись «для приватного користування колегією та священиками». — Прим. авт.

Serafim Leite, História da Companhia de Jesus по Brasil, IV (Rio de Janeiro, 1945), p. 26.