Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко

Шурапутра, «Геройськосинна», «Що має богатирських синів» — ім’я Адіті, матері групи богів, яка у ведах виступає в зооморфному образі корови й іноді ототожнюється з Землею. Санскр. shura — «богатир», «герой». Ім’я Шура мав один із предків Крішни;

Уґрапутра, «Син Уґри» — Карттікея, син Шіви, бог війни. Інше його ім’я — Сканда. Уґра, «Несамовитий», «Шалений» — одне з імен Шіви.

Назви деяких планет теж містять компонент путра:

Бгупутра, «Син Землі» — Марс. Санскр. bhu — «земля»;

Равіпутра, «Син Раві» — Сатурн. Санскр. ravi — «сонце» (пор. єгипетського бога Сонця — Ра). Санскр. равівар — «неділя» (пор. англ. Sunday — неділя, досл. «день Сонця»);

Раджапутра, «Царський син», «Царевич» — теж Сатурн;

Сомапутра, «Син Соми» — Меркурій. Сома — одне з імен Місяця, інше ім’я якого — Чандра (пор. річку й село Шандра в Миронівському районі на Київщині).

Чимало імен могутніх воїнів також мають елемент путра:

Бгаґіратхіпутра, «Син Бгаґіратхі» — одне з імен могутнього епічного героя Бгішми, «Грізного» (пор. укр. прізвище Бушма). Бгаґіратхі, досл. «Бгаґіратхина» — одна з назв священної Ґанґи, за іменем легендарного царя Бгаґіратхи; ім’я царя означає «Колісниця щастя»;

Ваюпутра, «Син Ваю» — ім’я іншого богатиря, Бгіми, «Грізного». Ваю — бог вітру, інше ім’я якого — Ватар. Ім’я Ваю споріднене з укр. віяти, буревій, суховій тощо;

Ґанґапутра, «Син Ґанґи» — теж Бгішма, воєначальник кауравів у війні проти своїх двоюрідних братів пандавів, що складає основний сюжетний стрижень епосу «Махабгарати»;

Ґопутра, «Син корови//землі» — могутній воїн Карна, рідний брат п’яти братів-пандавів. Але він про це не знав, тож виступав проти них на боці кауравів. Після смерті Бгішми очолив військо кауравів;

Дгармапутра, «Син Дгарми» — ім’я Юдгіштхіри, найстаршого з п’ятьох братів-пандавів. Дгарма — бог справедливості, праведності, обов’язку-дгарми;

Марутапутра, «Син Марути» — Бгіма, ще один із п’ятьох братів-пандавів. Марута — інше ім’я <249> бога вітру Ваю (Ватара). У множині, марути — вітри в образі вродливих озброєних юнаків, тотожні марицям «Влесової книги» й вітрам, Стрибожим внукам «Слова о полку Ігоревім»;

Шантанупутра, «Син Шантану» — Бгішма. Шантану — цар, батько Бгішми. На схилі літ він нестямно закохався в юну доньку рибалки. Щоб батько зміг одружитися з нею, Бгішма дав обітницю безшлюбності, тому він вважається взірцем синівської відданості й любові.

Компонент путра в назвах:

Брахмапутра, «Син Брахми» — річка в сучасному штаті Ассам. Брахма — бог-творець, уособлює в тризубі праве вістря. Є і річка Брахмапутрі — «Дочка Брахми», що бере початок у тибетських Гімалаях і впадає в Ґанґу біля Бенґальської затоки;

Паталіпутра, «Син Паталі» — столиця стародавньої країни Маґадги в північно-східній Індії (нині Південний Біхар). З середини І тис. до н.е. Маґадга була могутньою державою і відігравала важливу роль в історії Давньої Індії. Столицею Маґадги була Ґірівраджа, або Раджаґріха, а тоді Паталіпутра, або Пушпаваті (суч. Патна). Засновником Паталіпутри вважається цар Путрака (хінді Путрак).

Входить путра навіть у назви рослин:

брахмапутрі, досл. «дочка Брахми» — рослина Discorea bulbifera;

муніпутра, «син муні» — рослина Artemisia Indica. Санскр. muni, досл. «мовчан», «мовчальник» — пустельник, який дав обітницю провадити відлюдницьке життя й ні з ким не розмовляти.

У буддійських текстах згадується один із найближчих і найздібніших учнів Будди — Шаліпутра, «Син стріли» (санскр. shali — «стріла»), по-українському Стрілюк, Стріленко, а можливо, й Шаленко, засвідчене в запорозьких козаків. Для прикладу можна назвати козака Яндру Шаленка з Корсунського полку (РВЗ, 135; сотня Горкушина). Не менш цікаве тут і ім’я запорожця — Яндра, яке не можна не співвіднести з Індрою. А Індра — верховне ведійське божество-воїн, ватажок небесного воїнства й цар богів.

Наявне путра і в етнонімі раджпути. Цей термін дуже значущий, бо творить цілий пласт індійського життя, індійської історії й етнографії.

Саме слово раджпут, первісно раджпутр (санскр. rajaputra), означає «син царя», «царський син», «царевич». У науковій літературі цю аристократичну верству найчастіше називають воїнським або військово-феодальним станом. Традиційно істинний <250> раджпут — горда й незалежна людина, винятково хоробрий і мужній воїн, подвиги якого оспівують романтичні балади й героїчні оповіді. Він ніжний син і люблячий чоловік, благородний у думках і вчинках, хоча вчинки ці рішучі й жорсткі, без зайвих емоцій. Це типовий раджпутський герой — воїн, вір. Він напрочуд нагадує запорозького козака, у запорожців багато спільного з раджпутами, починаючи з прізвищ і кінчаючи воїнськими ритуалами. Наприклад, коли раджпут чи козак вирушав у похід, то шаблю йому вручала жінка — мати або дружина. Недарма в козацьких піснях частий образ шаблі — вірної дружини козака. Раджпути виявляють мовні й етнічні зв’язки з половцями й печенігами, які відігравали помітну роль в українській історії (детальніше про це в І розділі книжки).

Раджпути — жителі Північної Індії, точніше — західної її частини, яка називається Раджастхан, Раджпутана або Раджвара — «Край/Країна царів». Вони — чи не єдиний народ Північної Індії, котрий із самого початку свого існування мав багату історіографічну традицію. Раджпути вважаються прямими нащадками ведійських кшатріїв-воїнів, хоча є і думка, що вони — скіфські й гуннські племена, що прийшли до Індії на початку І тисячоліття (Сдасюк, 82). У них існує численна давня верства бгатів — оповідачів-співців, зберігачів родоводів, які в історичних хроніках, героїчних піснях і баладах донесли до наших днів славну історію раджпутів. У зв’язку з санскр. bhata (хінді bhat), яке в індійців може бути іменем або прізвищем, привертають увагу численні козацькі прізвища Бут, Бутко, Бутейко, Бутович, Бутенко та ін.

Якщо вдатися до іранських фактів, то компонент із значенням «син» містить ім’я Шапур (вірм. Шапух). Його мали два знамениті