Коріння Бразилії - Сержіу Буарке ді Оланда
Preston James, Latin America (New York – Boston, s.d.), p. 828 e segs.
(обратно) 154Leopold von Wiese, «Ländliche Siedlungen», Handwörterbuch der Soziologie (Stuttgart, 1931), p. 522 e seg.
(обратно) 155Sui generis — своєрідний (португ.).
(обратно) 156З іншого боку, думка прихильників урбаністичного прогресу про те, що протягом апогею свого розвитку між XV і XVІІІ століттям, міста створювали сприятливі умови для сільських мешканців, «звільняючи» їх від повинностей, рабства й інших форм гніту, більшою мірою необґрунтована. Як зазначали з цього приводу Сорокін і Ціммерманн, «нерідко дух свободи міст означав для селян дух неволі». — Прим. авт.
Pitirim Sorokin e Carle E. Zimmermann, Principles of Rural-Urban Sociology (New York, 1928), p. 88.
(обратно) 157Максиміліан Вебер (1864—1920) — німецький соціолог, філософ, історик, політичний економіст. Ідеї Вебера мали значний вплив на розвиток суспільних наук, особливо соціології.
(обратно) 158Max Weber, Wirtschaft und Gesellschaft, II (Tübingen, 1925), p. 520 e seg.
(обратно) 159Капістрану Жуан ді Абреу (1853—1927) — історик, класик бразильської історіографії, учнем якого, зокрема, вважається й Сержіу Буарке ді Оланда.
(обратно) 160Primeira Visitação do Santo Oficio às Partes do Brasil. Denunciações da Bahia (São Paulo, 1928), p. 11 e seg.
(обратно) 161Fr. Vicento do Salvador, op. cit., XI.
(обратно) 162Джованні Віллані (1280—1348) — флорентійський хроніст, історик і державний діяч, італійський банкір, дипломат і літописець. Автор «Nuova Cronica» («Нова Хроніка») — одного з найзначущих творів флорентійської культури XIV ст.
(обратно) 163Джованні Антоніо Антоніл, або Жуан Антоніо Андреоні, прийняв ім’я Андре Жуан Антоніл (1649—1716) — італійський єзуїт. Викладав у римській семінарії, а у 1681 році на запрошення отця Антоніо Вієйри переїхав до Бразилії, де прожив усе життя. У 1711 році опублікував дослідження з соціальних і економічних особливостей країни, яке вважається найретельнішим і найкращим описом Бразилії початку XVIII ст.
(обратно) 164João Antônio Andreoni (André João Antonil), Cultura e Opulência do Brasil, текст за виданням 1711 (Sao Paulo, 1967), p. 165.
(обратно) 165Антоніу Алваріш-да-Кунья, перший граф Кунья (1700—1791) — капітан Королівського флоту, губернатор і капітан-генерал Мазагана у Марокко (1745—1752), губернатор Анголи (1753—1758) і віце-король Бразилії (1763—1767) під час правління короля Жозе I Реформатора, переніс столицю країни до Ріо-де-Жанейро у 1763 році.
(обратно) 166Hermann Wätjen, op. cit., p. 244.
(обратно) 167Max Weber, op. cit., II, p. 713.
(обратно) 168Recopilación de Leyes de los Reynos de Indias, II (Madrid, 1756), fls.90-92.
(обратно) 169