Українське письменство - Микола Зеров

Коректор Тала Грузинська

Дизайн обкладинки Василя Марущинця

Підписано до друку 15.11.2002. Формат 70x100 1/16

Папір офсетний № 1. Гарнітура Journal. Друк офсетний.

Зам. 2-2998Л.

Видавництво Соломії Павличко «Основи»

01133, Київ, бульв. Лихачова, 5.

Тел./факс (38-044) 295-25-82, 295-86-36

Тел. (38-044) 295-30-64

E-mail [email protected]

http://www.vsv.com.ua/osnovy/

ЗАТ «Віпол» ДК № 15.

03151, Київ, вул. Волинська, 60.

Зеров, Микола.

З-58 Українське письменство / Упоряд. М. Сулима; Післям. М. Москаленка. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. — 1301 с.

ISBN 966-500-019-5

У виданні вперше зібрано більшу частину праць із літературознавства та історії нашого письменства, що вийшли з-під пера Миколи Зерова (1890—1937) — видатного українського вченого, поета і перекладача, чий творчий доробок, за словами Євгена Сверстюка, залишається монолітним і дорогоцінним уламком храму української культури.

ББК 83.34УКР1

«І в поезії, і в критичних працях Зеров тримався думки, що українська література своїми вершинними осягненнями належить до світової писемності, що вона може розвиватися тільки за умови активного спілкування з традиціями європейських літературних шкіл і стилів. Звідси походить його ненастанна й тверда вимога до письменників — оволодівати світовими, передовсім європейськими, культурними багатствами й надбаннями, вносити в нову українську літературу не тільки тематичну, але й стильову, художню, глибинно-філософську новизну».

Дмитро Павличко

С. 28: <…> майстерно і дотепно зумів він [переповісті] => переповісти свій літературний зразок.

С. 31: а на початку книги VII, де починається оповідання про війни в Лації, «римська Іліада», — [розповісті] => розповісти йому про становище італійських племен під час Енеєвої висадки 

С. 88: Так, наприклад, в байці «Рибалка» перше, ніж [розповісті] => розповісти, як весняна повідь потягла ятір рибалчин до Оржиці, а з Оржиці до Сули, Гребінці неодмінно треба сказати проповідь місцево-патріотичного змісту

С. 108: <…> і, може, діждемось часу, коли у нас встане ціле покоління таких щирих, невтомних, невсипущих [прцівників] => працівників, яким був покійний.

С. 114: Українець за кордоном і [мадрівка] => мандрівка в минуле

С. 132: [М. В.] => М. П. Старицький свідчить, що вони з Миколою Віталійовичем просиджували довгі ночі в розмовах про національні завдання, минувшину і сучасність.

С. 148: Автор воліє питання ставити руба і [роз’язувати] => розв’язувати з одного маху.

С. 158: В [ліріці] => ліриці найбільшого нашого поета — після шевченківської доби — завше яскраво звучали дві ноти.

С. 195: Мені хотілось [тількі] => тільки освітити ті його писання з боку громадської етики <…>

С. 254: Замолоду дід був найкращим робітником в лісі, найодважнішим плавачем на дарабах, не раз пишався [своєї] => своєю працею <…>

С. 274: <…> ціла плеяда молодих, свіжих імен, з якими [читач] привик зв’язувати [надїї] => надії на дальший розвиток української літератури та мистецтва!

С. 275: Всіх відділів у новому журналі [чотирі] => чотири <…>

С. 284: Статті історично-літературні групувалися поки що коло постаті Квітки ([чотирі] => чотири статті <…>

С. 350: Замість [розповісті] => розповісти про генезу й еволюцію літературного роду, автор здебільшого обмежується простим переліком класичних творів <…>

С. 393: <…> а «Давня казка», поема, цілком — темою [:] => , хореїчним своїм складом і навіть сарказмами — нагадує гайневські поеми

С. 404: Звідки ці риторичні поєдинки в грецькій трагедії, — [одповісті] => одповісти не тяжко.

С. 404: Тяжче [відповісті] => відповісти на питання, звідки смак і замилування до агонів у Лесі Українки в її драматичних поемах <…>

С. 407: <…> Леся Українка протиставляла своє «contra spem spero» («без надії сподіваюсь», «[всреч] => всупереч сподіванням вірю») <…>

С. 531: Гадаємо, матеріалу уже досить для того, щоб т. Я. Савченко міг з успіхом [відповісті] => відповісти собі на питання,