Комедії - Арістофан
«Знов бачу в хвилях після бурі… ласицю!»
Емпуса зникла.
Діоніс
Побожися!
Ксантій
Свідок Зевс!
Діоніс
І ще раз!
Ксантій
Свідчусь Зевсом!
Діоніс
Ще раз!
Ксантій
Свідок Зевс!
Діоніс
Ой, як я, бідний, зблід, її побачивши!
Ксантій
А плащ твій з переляку зовсім порудів!
Діоніс
Ой, відкіля нам стільки лиха випало!
310 Кого з богів винить в моїй загибелі?
«Ефір — домівку Зевса», «часу крок важкий»?
Ксантій
Агов!
Діоніс
Ну, що там?
Ксантій
Ти не чув хіба?
Діоніс
Та що?
Ксантій
Десь флейти грають.
Діоніс
Справді! Ще й повіяло
Так таємниче смольним духом факелів.
Сховаймося і потайки послухаймо!
Хор містів
(за сценою)
Іакх, о Іакх!
Іакх, о Іакх!
Ксантій
Це так і є, господарю. Співають десь
Посвячені, що говорив Геракл про них, —
320 Іакха, наче Діагор, оспівують.
Діоніс
Оце й мені здається. Та найкраще нам
Постоять тихо, й ми про все дізнаємось.
Відходять убік і ховаються.
ПАРОД
На орхестру входить хор з двадцяти чотирьох містів, у білих одіннях і з факелами в руках.
Перша половина хору
ОДА I
О Іакх,
Дорогий трон в вишині ти посідаєш!
Іакх,
О Іакх!
Йди до нас, на левади, оболоні,
А також сам поведи нас!
Хай гілля мирт рясноцвітних
330 Твій красять лоб кучерявий.
Тупотй в лад, вибивай такт хороводу,
Що в грайливому русі
Пориває й полонить,
Вабить в ігри чаровійні,
У забави — святобливі,
Співом містів і танками.
Хор танцює з факелами в руках.
Ксантій
Деметри дочко славна і шановна!
Але й принадно ж пахне поросятина!
Діоніс
Сиди вже нишком, то й ковбаску матимеш!
Друга половина хору
АНТОДА І
340 Хай горить смолоскип твій,
Потрясай ним пломенисто!
Іакх,
О Іакх!
Свят нічних ясна зоре світлодайна!
У вогнях вже оболонь вся,
Вже й старі йдуть танцювати
І турбот сум забувають,
Тягарі літ і журби гніт відігнавши
У служінні священнім.
350 Піднімай же факел свій
І, щасливий, за собою
Поведи нас — хороводом
На ясний цвіт, луговий цвіт!
Хор танцює ще буйніше.
Провідця першої половини хору
Збережімо ж мовчання побожне! Нехай
не вступає до нашого кола,
Хто високої мови цієї не чув,
не очистився в серці і в мислях,
Таємниць благородних од муз не навчивсь
і цурається їх хороводів,
Бикоядця Кратіна вакхічних буянь
оцінить по заслузі не вміє,
А з блазенських втішається жартів пустих,
хоч надмірні вони й недоречні,
Не гамує зловредного розбрату й чвар
і не зичить добра громадянам,
360 Тільки звади кує й ворожнечу міцнить
задля власного зиску й користі;
Хто, правуючи в місті в дні бурних негод,
хабарів вимагає й дарунків,
Корабель чи фортецю віддав ворогам,
чи товар заборонений возить
Із Егіни, як Форікіон-лиходій,
що на митниці брав двадцятину,
Сам же снасть корабельну, і линви, й смолу
в Епідавр посилав потаємно,
Хто срібло в чужину позичать умовляв
на будову ворожого флоту,
Хто в божницю Гекати ходив одливать
ще й побожну наспівував пісню,
Хто на зборах промовисто хліба шматок
вимагає в поетів одгризти,
Як в комедії висміють трохи його
на старинних святах Діоніса,
їм усім я велю, ще й удруге велю,
ще й утретє усім я велю їм —
370 Відступіться від нашого кола! А ви —
опівнічних пісень починайте,
Хороводи і танці веселі ведіть,
як належить на святі врочистім!
Перша половина хору
ОДА II
Ходім тепер сміливо
на луки й оболоні,
Топчімо трави й квіти!
Жартуйте всі,
Гуляйте, веселіться,
Напостували досить!
Друга половина хору
АНТОДА II
Піснями і танками
Богиню-рятівницю
Вславляймо урочисто!
380 Наш край вона
навік обороняє
На злість Форікіону!
Обидва хори танцюють.
Провідця другої половини хору
А тепер іще іншої пісні заводь,
ряснощедру царицю Деметру,
Що плодами землі обдаровує нас,
у піснях божественних прославте!
Перша половина хору
ОДА III
Деметро, таїн пресвятих
Владичице, прийди до нас,
Свій хоровод охороняй,
Щоб без турбот ми цілий день
Гуляли й веселились!
Друга половина хору
АНТОДА III
Удосталь жартів нам дозволь
390 І вдосталь поважніших слів,
Щоб, нагулявшись досхочу,
Як в свято личить, ми могли
Здобуть вінки звитяги!
Обидва хори танцюють.
Провідця хору містів
Анумо!
І бога юного сюди співом закликайте!
Нехай радіє з нами він у танку веселім!
Перша половина хору
Іакх преславний, святкувань веселих
Найбільша радосте, у храм богині
Нас проведи!
400 І покажи, як легко ти
Проходиш путь далеку!
Іакх, о танколюбче, проведи мене!
Друга половина хору
Заради простоти й заради жарту
Узувся ти в сандалії подерті,
В лахміття вбравсь,
Щоб безоглядно ми могли
Гуляти й веселитись!
Іакх, о танколюбче, проведи мене!
Обидві частини хору
Я на дівча гарненьке оглянувся,
410 Що в танцях поряд весело стрибало,
Коли дивлюсь —
А в неї перса крізь хітон
Роздертий виглядають.
Іакх, о танколюбче, проведи мене!
Ксантій
Де всі — і я там, і мені ж бо хочеться
Гуляти й веселитись.
Діоніс
І мені також!
Обидва пристають до хору.
Провідця першої половини хору
Як хочте, пожартуймо гуртом із Архедема!
Сім років мавши, ще не знав він родичів,
А нині порядкує
420 Там, наверху, між мертвих,
І перший став у злиднів і безпутників.
Провідця другої половини хору
Я чую, як в могилі
Клісфенів син волосся
Вищипує іззаду, щоки дряпає,
Колотиться, зігнувшись,
І зойкає, й коханця
Себіна кличе з дема Анафлістського.
Провідця хору містів
А Каллій Гіппоблудів,
В левину вбраний шкуру,
430 Морські бої вже розпочав із дівкою.
Діоніс
(виходить наперед)
Ви б не могли сказати,
Де тут Плутон домує?
З країв далеких щойно ми прийшли сюди.
Провідця хору містів
Не йди нікуди далі
І вдруге не запитуй,
А знай — стоїш при дверях ти Плутонових.
Діоніс
(до Ксантія)
Бери вантаж, хлопчино!
Ксантій
А це вже що за штука?
Повзуть дрібненькі з вантажа корінф'яни.
Провідця хору містів
440 Рушайте
В уквітчаний богині гай,
В її священне коло,
І свято, любе всім богам,
Радісно святкуйте!
Жінки й дівчата в хороводах
Хай ідуть зі мною
У сяйві факелів всю