Комедії - Арістофан
Фан — довірена особа Клеона («Оси», 1220).
Фарсал — місто у Фессалії («Оси», 1271).
Фасос — острів в Егейському морі («Лісістрата», 196).
Феб — досл. «світлий, сяючий». Назва бога Аполлона як бога сонця в Арістофана часто зустрічається.
Федра — дружина афінського царя Тесея, що повісилася від неподіленої любові до свого пасинка Іпполіта. Міф про неї став сюжетом трагедій Евріпіда, Сенеки та інших драматургів («Жаби», 1044. 1053).
Федрій — ім’я одного із стариків. у «Лісістраті» (р. 373).
Фенікс — вихователь і супутник Ахілла в Троянській війні («Ахарняни», 421).
Феоген (досл. «богонароджений») — розповсюджене чоловіче Ім’я («Мир», 929; «Лісістрата», 63; «Оси», 1184).
Феогнід (Теогнід) — другорядний грецький трагік, сучасник Арістофана, прихильник олігархічної форми правління, пізніше один з 30 тиранів. Як драматург славився важким стилем і холодними образами, за що одержав прізвисько «Лід» («Ахарняни», 11).
Феор (Теор) — один з діячів радикальної партії в Афінах, однодумець Клеона, висміюваний в комедії як брехун і користолюбець («Ахарняни», 134; «Хмари», 400; «Оси», 42).
Ферамен — афінський політик і полководець останніх років Пелопоннеської війни, лідер консервативної партії, прозваний за лавірування «котурном», страчений крайніми олігархами в 403 р. до н. е. («Жаби», 541. 967–968).
Фередейпн — грецьке чоловіче ім’я («Оси», 402).
Ферекрат — комедіограф, старший сучасник Арістофана («Лісістрата», 158).
Ферсефота — інакше Персефона («Жаби», 670).
Феспід — перший афінський трагічний поет («Оси», 1479).
Фетіда — морська богиня, жінка Пелея, мати Ахілла («Хмари», 1067).
Фідій — великий давньогрецький скульптор і архітектор (бл. 500–431 pp. до н. е.), творець великої статуї Зевса Олімпійського (в Олімпії) та Афіни-Паллади (в Афінах), несправедливо обвинувачений у кражі частини золота, призначеного на прикрашення статуї Афіни («Мир», 605).
Фідіппід — син Стрепсіада, один з головних персонажів комедії «Хмари».
Фієст — син Пелопса і Гіпподамії, міфічний володар Аргоса, брат Атрея, заплямований страхітливими злочинами («Ахарняви», 433).
Філа — село, прикордонна кріпость на межі Аттіки 1 Беотії («Ахарняни», 1023).
Фідон — батько Стрепсіада, головного персонажа «Хмар» (р. 134).
Філіпп — оратор, учень софіста Горгія («Оси», 421).
Філоксєн — ліричний поет, відомий як марнотратник і чепурун («Оси», 84; «Хмари», 686; «Жаби», 934).
Філоктемон — (досл. «майнолюб») — за свідченням схоліаста — п’яниця й розпусник («Оси», 1250).
Філоктет — друг Геракла, якому легендарний силач подарував несхибний лук. По дорозі під Трою його вкусила змія, і він десять років страждав від невигойної рани. Вилікував його Махаон. Міф про Філоктета знайшов відображення в трагедіях Есхіла, Софокла та Евріпіда, з яких дійшов, до нас Софоклів «Філоктет» («Ахарняни», 424).
Філокл — трагічний поет, племінник Есхіла, наслідувач його стилю («Оси», 462).
Філург — чоловіче ім’я («Лісістрата», 267).
Флія — аттічний дем («Оси», 234).
Форміон — афінський адмірал часів Пелопоннеської війни, людина надзвичайно суворого способу життя («Мир», 348; «Лісістрата», 819).
Фосфора — що означав «світлоносна» — епітет Артеміди, богині місяця («Лісістрата», 463).
Форікіон — збирач податків, який допускався зловживань («Жаби», 363, 381).
Фракія — північно-східна частина Балканського півострова, омивана Егейським, Мармуровим і Чорним морями, яка приблизно відповідає сьогоднішній Болгарії («Ахарняни», 136. 138. 603; «Мир», 283; «Лісістрата», 102).
Фратта — ім’я фракійської рабині («Оси», 828).
Фріг — ім’я раба з Фрігії («Оси», 433).
Фрінід з Мітілени — сучасний Арістофану кіфарист («Хмари», 971).
Фрініх — сучасний Арістофану комедіограф, який залюбки травестував міфологічні сюжети («Хмари», 556; «Оси», 220. 270. 1302. 1490. 1524; «Жаби», 13. 689. 910. 1299).
Фукідід — один з лідерів консервативної партії в Афінах (не славетний історик!), противник політики Перікла, вигнаний з Афін у 443 р. до н. е., на старості літ вернувся до рідного міста («Ахарняни», 703; «Оси», 947).
X
Xабет — грецьке чоловіче ім’я («Оси», 234).
Хаонія — область в Епірі (Північна Греція. ««Ахарняни», 604).
Хаос — простір, який існував до створення світу («Хмари», 424).
Xарет — чоловіче ім’я («Ахарняни», 604).
Харінад — чоловіче ім’я («Оси», 232; «Мир», 1155).
Xаріти — три богині краси, принад і радощів («Ахарняни», 989; «Мир», 41; «Хмари», 773).
Харон — старий перевізник душ померлих через ріки підземного царства («Лісістрата», 628; «Жаби», 183–184).
Херей — якийсь афінянин, обвинувачений комедіографами у присвоєнні прав афінського громадянства («Оси», 687).
Херефонт із дема Сфета близько Афін, вірний учень філософа Сократа, людина слабкого здоров’я, висміяний Арістофаном у «Хмарах» і «Осах».
Xерід — сучасний Арістофану флейтист і кіфаред, об’єкт насмішки в боку комедіографів («Ахарняни», 16; «Мир», 952).
Хлоя (досл. «зеленіюча») — епітет Деметри («Лісістрата», 850).
Xолліди — селище біля Афін («Ахарняни», 406).
Xолозіг — вигадане прізвисько Демострата, ніби «Жовчник» («Лісістрата»).
Xремон — якийсь афінянин («Оси», 402).
Ц
Цареве око — «око» і «вухо» царя — персидські двірські чиновники, члени таємного контролю («Ахарняни», 92).
Ч
Чотириграддя — об’єднання чотирьох селищ в Аттіці, з яких найбільш відомим був Марафон («Лісістрата», 285).
Я
Япет — один із титанів, син Урана і Геї, батько Прометея, узагальнено — сива давнина («Хмари», 998).
ЗМІСТ
Неповторний Арістофан. Вступна стаття Олександра Білецького
Ахарняни. Переклад Андрія Содомори
Хмари. Переклад Бориса Тена
Оси. Переклад Володимира Свідзінського за редакцією Андрія Содомори
Мир. Переклад Андрія Содомори
Лісітрата. Переклад Бориса Тена
Жаби. Переклад Бориса Тена
Примітки Йосипа Кобова
Словник імен і назв Йосипа Кобова
Примітки
1
Переклад Миколи Лукаша.
2
Переклад Максима Рильського.
3
В ніч перед Іваном Купалом (свято Івана Предтечі), 24 червня за старим стилем, стрибали через вогонь, влаштовували ігри, співали пісні.
4
Переклад Бориса Тена.
5
Цит. за хрестоматією «Антична література», 1938, с. 70..
6
Див.: А. Белецкий. Старинный театр. Зачатки театра в народном быту и школьном обиходе Руси-Украиньї, М., 1923, с. 18.
7
Фукидид. История, кн. II, глава 35.
8
І. Франко, наприклад, гадав, що основа діалога «Бенкет» реальна. Див.: Платон. Симпозіон (Бенкет). Переклад і передмова Івана Франка. «Універсальна бібліотека», Львів, 1912.
9
Мова йде, зрозуміло, про мануфактурну промисловість, де широко використовується рабська праця.
10
«Круглий год», 1 августа.
11
Див. далі, с. 135–136.
12
Переклад Миколи Лукаша.