Українське письменство - Микола Зеров

Особенно — для «школы». Это ей будет большой почет. Посудите сами: Виктор Романовский уже остался, Якубский — еще только подает надежды, да и то слабые, я — не остался и ничего решительно не обещаю, т. к., кажется, полностью унаследовал от дорогого учителя (сиречь Васи) его неизлечимое ученое бесплодие. Остаетесь Вы. У Вас есть знания, и надежды, и таланты — Вам сам Бог велел оставаться при университете, прилепляться к науке и увеличивать славу пресловутой «школы».

Ответом на это мое письмо, ради Бога, не беспокойтесь. Я буду очень рад, если Вы придадите ему статистическое значение и просто присчитаете его к посторонним голосам, убеждавшим Вас не бросать университет.

Оттисков Ваших жду с нетерпением, либо в Златополь, либо в Кролевец. В Златополе я до 1/V.

За сим до свидания. Желаю всяческих успехов, на экзаменах, главным образом.

                                                            Ваш Ник. Зеров

Страшная и в математике возросшая Лидия Ивановна,

Oscularum spretrix!

Посылается Вам при этом Игорь, который Северянин, и два более слабых стохотворения Ник. Зерова — слышали о таком стиходеле? Очень извиняюсь, что со своим письмом я так запоздал: все Златополь вытравил и вытравливает посторонние (вне его) полученные впечатления.

Уповаю увидеться на масленице.

Кланяюсь и остаюсь

                      неизменным поклонником

Златополь, 22 янв. 1917.                                      Н. Зеров

Вельмишановний Олександре Олександровичу!

Дякую за рецензію, чекаю огляду «Просвещения». Стаття Могилянського — чудова стаття, деякі думки мені знайомі з попередніх його рецензій і заміток, дещо є й нове. Цінна, напр., вказівка про публіцистичну, народницьку тенденцію ранніх творів Коцюбинського, про повільну емансипацію художника, хороші mots про «Тіні забутих предків» як про «пантеїстичну поему» і про всі останні твори як κτημλ εἰṡ τòλεῖ — «достояніє навіки». Влучна думка дати кістяк художньої еволюції Коцюбинського.

Будете писати Могилянському, — напишіть, нехай він повідомить, з якого обсягу книжки йому посилати.

1918—1919                                                           М. Зеров

Баришівка, 29 травня 1922 р.

Дорогий Федоре Людвіговичу!

До Вас із цим листом звернеться Григорій Ів[анович] Кульженко, уповноважений баришівського громадянства, і проситиме прибути в Баришівку, оглянути Благовіщенську церкву. У нас роблять виїмку з церков, і єсть підстави опасуватись, що одберуть речі музейної цінності.

Будьте ласкаві, приїздіть, подивіться. На мій погляд, цінного не так багацько, але я профан, а Ви людина авторитетна. Тільки запасайтесь мандатами, мандатами, мандатами — на Благовіщенську, Троїцьку і Спаську церкви Баришівки, — тут можна буде влаштувати щось в роді музея і на всяк випадок опечатати всі цінні речі, забезпечивши їх од одібрання. Коли самі прибути не можете, подбайте, щоб прибув хтось інший — авторитетний і імпозантний знавець старовини.

                                                                 Ваш Мик. Зеров

P.S. Разом з цим одправляю листа Д. М. Щербаківському — він же напевне працює в Губкописі.