Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко
— Будь лагідний і уважний до своїх дружин, люби їх!
Відтоді Місяць-Чандра убуває впродовж темної своєї половини і прибуває упродовж світлої.
Сюжет про війну богів та асурів через викрадення красуні Тари, частий в індійських джерелах, відноситься до ще ведійських (трипільських) часів. Його бачимо в «Рамаяні», де злий Равана викрадає Сіту, дружину царевича Рами, в грецькому епосі, де Троянська війна спалахує через викрадення прекрасної Єлени, в українському фольклорі, особливо казках і веснянках.
Міф має виразну астральну символіку, що видно з імен головних персонажів: Тара — «Зірка» й Чандра — «Місяць». Будга — син Чандри й Тари, уособлює планету Меркурій, Брихаспаті — Юпітер, Шукра — Венеру, Дакша — батько 27 сузір’їв, дружин Чандри, одна з яких — Рохіні. Поза сумнівом, міф <152> містить винятково цінну інформацію, здатну багато що прояснити. Але ми звернемо увагу на деякі українські паралелі до персоналій міфу. Бо на Київщині є місто Тараща й річка та село Шандра, а в Індії Тарагарх — «Зірка-фортеця», річка Чандра й місто Чандрапур. Ведійський Рудра — це слов’янський Род, а на Черкащині існувало літописне місто Родень. В іншому міфі Рудра-Шіва вогненною стрілою руйнує обнесене трьома валами місто асурів Тріпуру, а назва Тріпура — «Тримісто» тотожна назві Трипілля. У міфі з «Ріґведи» асурське плем’я паніїв ховає корів (уособлення достатку), за якими полює Індра, в далеких краях за річкою Раса (ТРС, 153–163). Що перегукується з Россю, в гирлі якої стояв Родень, і з Панікарчею біля Ржищева (прізвище Панікар і зараз поширене в Україні та Індії). Брихаспаті мав ім’я Дгір — «Мудрий», а київський князь звався Дір. Ім’я Будга, сина Чандри й Тари та планети Меркурій, теж означає «Мудрий».
Із Тарою-Зіркою і Чандрою-Місяцем пов’язана українська весільна обрядовість. Молода у наших весільних піснях — зоря, зірка, княгиня, красна, а молодий — місяць, князь. «Іде хлопець до дівки, як місяць до зірки» — співається у весільній пісні. В іншій архаїчній пісні молоді — місяць і зоря, що змовилися зійти на небо й освітити землю, звеселити звірів у полі й спізнілих гостей у дорозі:
Слала зоря до місяця: — О місяцю, товаришу, Не зіходь ти раній мене; Зійдемо обоє разом, Освітимо небо й землю, Зрадується звір у полі, Зрадується гость у дорозі! Слала Мар’я до Іванка: Ой Іванку, мій сужений, Не сідай ти на посаду, На посаду раній мене; Сядемо обоє разом, Звеселимо ми два двора; Ой первий двір — батька твого, А другий двір — батька мого (Вовк, 235).До Місяця причетне число «7», а весільний коровай роблять 7 молодиць, у яких живі чоловіки. Вимішуючи тісто, жінки співають, що вода для святого короваю з 7 криниць, мука в 7 міхах з пшениці, зрослої на 7 полях, до короваю вбито 7 яєць від 7 білих курей, масло для короваю — з 7 кадовбів, збите з молока від 7 телиць. У ведійських індійців священну сому, що її полюбляв Індра, готували 7 жінок з роду молодої; їм давали епітет корів, а сому звали їхнім биком (Сома — інше ім’я Місяця-Чандри, а слово коровай споріднене зі слов. karv/korv — «корова», «бик»). Коровайний обряд супроводжують пісні, звернуті до матері молодої, і саме вона ліктем витискує в <153> короваї місце, куди кладуть фігурки місяця і зірок (Вовк, 146, 196, 199, 319).
Чандра зображається мідянисто-рудавим, у нього червоний стяг, його колісницю тягне антилопа. Місяць поїть богів амрітою упродовж світлої половини місяця, а предків — упродовж темної.
Індійський місячний зодіак має 27 (іноді — 28) сузір’їв, які ще у ведах виступають дружинами Чандри. Кожну справу слід починати при сприятливому розташуванні Місяця у сузір’ях. Гороскоп людини тлумачився саме з характеристики сузір’я, в якому перебував Місяць. А Рохіні — винятково сприятливе сузір’я. Крішна народився, коли Місяць перебував саме в ньому. Ретельно вивчивши давньоіндійські пам’ятки, вчені виснували, що ця подія сталася 19/20 липня 3228 року до н.е. Тобто Крішна народився понад 52 столітття тому. А він добре відомий Україні. «Влесова книга» знає божества Вишень і Кришень (такі ж прізвища мають сучасні українці), а Крішна — земне втілення Вішну. У Черкаському й Переяславському полках козаки мали прізвище Кришненко, а в інших полках — імена Кришко, Крешко, Криско. Популярне ім’я Крішни — Ґопал, Ґопала відбите в козацьких прізвищах, у топонімах (Гупали, Гупалівщина) й назві гопак — улюбленого танка запорозьких козаків.
Батьком Крішни був Васудева, що мав двох дружин. Від однієї народився Крішна, а від другої — Баладева, старший брат Крішни. За іншим міфом, Крішна народився від чорної, а Баладева — від білої волосини Вішну, тому братів ще зовуть Чорнобог (санскр. krishna — «темносиній», «чорний», але й «красний», «гарний») і Білобог. Крішна-Чорнобог — воїнське й пастушницьке божество, а Баладева-Білобог — землеробське, зображається з плугом і має імена, що відбивають це.
Знаменно, що матір Баладеви звали Рохіні, як і сузір’я. В переліку сузір’їв воно четверте, а розташування зірок нагадує віз, тому сузір’я має і назву Шаката — «Віз», «Колісниця». Воно з так званих «людських» (мануш’я) сузір’їв (санскр. manusha — «людина», пор. слов’янське муж, польське менж; цигани називають себе мануш).
Окрім дванадцяти знаків зодіаку ведійська астрологія використовує і 27 місячних сузір’їв (стоянок), або накшатр. Кожна з накшатр займає 13° 20 зодіаку, тому кожен знак включає 3 сузір’я. Сузір’я і планети бувають трьох типів: саттва-ґуна — божественні,
