Індоарійські таємниці України - Степан Іванович Наливайко

Тут священна Ґанґа виривається з гір на рівнину, і ця особливість надає містові особливої святості в очах індусів. Щодванадцятого року тут відбувається кумбга-мела, «глековий ярмарок» — грандіозне святкування й масове омовіння, які приваблює сюди мільйони прочан. Мела святкується при певному розташуванні планет і сузір’їв і лише в кількох священних містах. Одне з них — Хардвар. За міфом, коли боги й асури сколочували океан, щоб повернути скарби, затоплені під час потопу, з вод виринув глек (кумбга) з амрітою — трунком безсмертя. Глек запопали злі асури, але Джаянта, син Індри, перекинувся на птаха й викрав його. 12 днів асури гналися за ним, й він, натомлений, сідав ненадовго перепочити в Праяґу, Хардварі, Насіку й Удджайні. Ці міста, яких торкнувся глек з амрітою, стали місцями прощі. Щотретього року кумбга-мела відбувається по черзі в Хардварі, Праяґу, Насіку й Удджайні. Тож знову в те саме місто свято приходить через 12 років. Але найурочистіша й найвелелюдніша вона буває в Праяґу. А з Хардвару беруть початок дальні й ближчі маршрути до святих місць.

У самому ж міфі про глек-кумбгу відбилися ще ведійський сюжет про викрадення орлом священного напою соми і епічний — про викрадення амріти Ґарудою, птахом, на якому літає Вішну. Особливо шанована у Хардварі скеля із вм’ятиною, нібито відбитком ноги Харі-Вішну. А ще — храм Дакшешвара, де, за переказами, дружина Шіви спалила себе, не стерпівши образи, яку завдав чоловікові Дакша, її батько.

Імена Хар і Харко не побутують у сучасних українців, а виступають лише як прізвище. Зате в запорозьких козаків вони поширені, надто Харко. За «Реєстром» 1649 року його мають 158 козаків, а прізвище Харченко, похідне від нього, має 51 козак. Разом з іменами Харечко й Харлан, прізвищами Харина, Харинко, Хариненко, Харкович, Харевський тощо їх стачило б на три козацькі сотні. Понад 10 імен Харко мають 8 із 16 полків «Реєстру»: Черкаський — 22, Білоцерківський 18, Полтавський — 15, Миргородський — 14, Корсунський — 12, Канівський, Переяславський і Чигиринський — по 11. У цих восьми полках Правобережжя і Лівобережжя засвідчено 115 імен Харко з усіх 162. Тобто на решту 8 полків припадає лише 48 імен Харко. Що складає 30 % усіх імен Харко, а у восьми попередніх полках таких імен 70 %. <140>

Щодо прізвища Харченко, то в цих самих восьми полках їх — 38 із загального числа 51, тобто майже 77 %. У Полтавському полку на 15 імен Харко лише 1 прізвище Харченко, у Канівському — 2 при 11 іменах Харко. У Київському полку прізвище Харченко відсутнє зовсім, по одному воно — в Брацлавському, Кропивнянському, Полтавському й Прилуцькому полках. Тоді як імен Харко тут відповідно — 5 (з Хар — 9), 7, 15 і 7.

У Полтавському полку з іменем Харко й прізвищем Харченко спостерігається та сама ситуація, що й з прізвищами Чорний та Білий (див. гасло Балодей) які відбивають поклоніння Крішні-Чорнобогу й Баладеві-Білобогу. Якщо прізвищ Чорний тут 12, то Білий — лише 2. Якщо імен Харко — 15, то прізвищ Харченко — 1. У сусідньому, Миргородському полку ситуація приблизно така ж: якщо прізвищ Чорний тут — 17, а Білий — жодного, то імен Харко — 14, а прізвищ Харченко — 3. Найбільш рясний на імена Харко саме полтавсько-миргородський регіон: імен Харко тут 29, а прізвищ Харченко — лише 4, причому 3 з них — у Миргородському полку. Якщо сюди долучити імена Харко з сусідніх з Полтавою і Миргородом полків — Кропивнянського й Переяславського, то матимемо 48 імен Харко, тобто 30 % усіх цих імен. У 9 полках Правобережжя імен Харко рівно 100, у 7 полках Лівобережжя — 61. Тобто на Правобережжі трохи більше (62 %) імен Харко, а на Лівобережжі — менше (38 %), мало не вдвічі.

Варто бодай коротко схарактеризувати (у порядку збільшення) відбиття імен і прізвищ на Хар по кожному з 16 полків, відзначивши найбільш цікаві й незвичні прізвища та характерні особливості їх.

Найменше таких імен і прізвищ у Ніжинському й Чернігівському полках — по 6: у першому — 4 імені Харко й 2 прізвища Харченко, у другому — 3 імені Харко й 2 прізвища Харченко й ім’я Харлан. Воно вкрай рідкісне, засвідчене тільки в Переяславському полку. Прізвища Харланенко, утворені від нього, засвідчені лише в Київському (1) та Канівському (2) полках. Можливо, компонент лан тут той самий, що і в іменах Алан, Руслан.

У Київському полку 9 імен і прізвищ на Хар (6 — Харко, по 1 — Харенко, Харевський і Харланенко). Цікаві поєднання: Харко Шуворченко, Семен Харланенко, Іван Харевський, Улас Харенко (ім’я споріднене з назвою слов’янського божества Влес/Велес і з одним із імен Шіви-Хари — Вріш (санскр. Вріша — «Бик»). І Влес, і Вріш — «скотії» боги в своїх міфологіях. Крім того, прізвище Харенко безпосе<141>редньо утворене від Хар. Прізвище Харланенко, засвідчене іще двічі в Канівському полку — від імені Харлан, наявного в Чернігівському й Переяславському полках.

Прилуцький полк. Всього 8 імен і прізвищ на Хар (7 — Харко, 1 — Харченко). Цікаві поєднання: Харко Литвинов, Харко Ємченко, Харко Євлашенко.

Кальницький полк. Усього 10 імен і прізвищ на Хар (3 — Харко, 4 — Харченко, по 1 — Харкович, Хориненко й Харисечко). Хориненко тут, очевидно, від первісного Хариненко, бо в інших полках засвідчене прізвище Харина. Прізвище Хориненко тут має козак на ім’я Григорій, що несамохіть навіює на згадку роман Премчанда «Жертовна корова» і його головного персонажа — селянина Хорі, що тяжко гарує, аби прогодувати сім’ю. Індійський поет Ш’ямсінх Шаші, який побував в Україні і враження від якої описав у двох книгах дорожніх нотаток, ознайомився з життям і творчістю Кобзаря. Він присвятив йому вірш «Шевченкові», написав кілька поезій про Київ і Дніпро й переклав деякі поезії Великого Кобзаря, зокрема, «Заповіт». Індійський поет знаходить спільне в іменах Хорі й Григорій (у батька Шевченка), кажучи, що долі обох, як і їхні імена, дивовижно схожі.

Загадкове в цьому полку прізвище Харисечко.

Брацлавський полк. 14 імен і прізвищ на Хар (4 — Хар, 6 — Харко, по 1 —