Українська література 17 століття - Автор невідомий

Єсли казаннє на празник господський альбо богоро-дичии написанеє хочеш повідати в якую недєлю, конформуй-ся там Євангелію, читаному на літургії святой, пильнуй, же-би-сь на казанню своєм припомнів тоє люб в ексордіум, люб в наррації, люб в конклюзії, що ся в Євангелії знайдуєт. А єсли казаннє, на празник господський і богородичин написанеє недєлі не квадруєт, учини собі іншоє казаннє на недєлю, ведлуг способу, написаного тут в «Ключі Разуміеія».

Відай тоє, же казаннє, на день мученика якого, альбо святителя, альбо апостола, альбо пророка, альбо іншого святого написаноє, можеш, одмінивши, повідати в недєлю якую.

Наприклад, першоє казаннє моє на святого великомученика Г еоргія можеш повідати в недєлю тринадцятую, по со-шествії святого духа, где озьми з Євангелія тема такоє: «Емше дЬлателе рабьі его, бвого убо биша, ового же убиша, ового же каменіем побиша» [Євангеліє від Матфея, гл. 21, ст. 35]. В наррації повідай причини, для которих злії люде добрих ненавидять, для тих же причин слуг божих, апостолов, пророков і інших святих, і самого Христа, сина божого, ненавиділи і забили. Ексордіум, єсли хоч, моє і конклюзію мою, а єсли хоч, своє ексордіум учини і конклюзію свою придай свойому казанню.

Другоє моє казаннє, так же на святого великомученика Георгія написаноє, можеш, одмінивши, повідати в недєлю двадцять осьмую по сошествіи святаго духа, где з Євангелія положи тема тоє: «Мнози бо суть званньї, мало же избран-ньіх» [Євангеліє від Луки, гл. 14, ст. 24]. В нарраціи повідай знаки, з которих зрозуміти можемо, же не много людей будет в небі, больше будет в пеклі. Ексордіум моє і конклюзію можеш, одмінивши, до свойого казання приложити, а єсли хоч, і ічіс-чрАІум своє і конклюзію свою приложи к свойому казанню, тілько юж Георгія святого минай, а що в Євангелії не-дслмюм написано, тоє повідай.

Казаннє второє моє, на святого Николая написаноє, можеш, одмінивши, повідати в неділю тридцятую по сошествії святаго духа, где положи з Євангелія тема такоє: «Вся, елика имаши, продажд и раздай нищим и им-Ьти имаши сокровище на небеси» [Євангеліє від Луки, гл. 18, ст. 22]. В наррації повідай способи рознії, которими люде неба доступують — кгвалтом небо поривають, купують, випрошують і знаходять.

0 святом Николаю нічого юж не мов, тілько євангелію недєль-ному ся конформуй. Ексордіум якоє хочеш і конклюзію учини в своєм казанню.

Казаннє так же второє моє, на святого Іоанна Крєстителя написаноє, можеш повідати в недєлю четвертую по сошествії святаго духа, где з Євангелія озьми тема тоє: «Миози от вос-ток и запад прійдут и возлягут ст. Авраамом, Ісааком, Іако-вом вь царствіи небесном» [Євангеліє від Луки, гл. 8, ст. 11]. В пропозиції обіцуй показати, як бог людей святих в небі на кролевство будет коронувати. На которую коронацію запро-шай слухачов. В наррації повідай, же, як на кролевство зем-ноє чоловіка якого коронують, так і на кролевство небесноє всіх святих людей будет бог коронувати. ГІрипоминай там шату, ланцух, корону, сцептрум, яблуко, маєстат. О святом зась Іоанні Крестителі юж там нічого не мов, тілько гляди євангелія недєльного. Ексордіум, єсли хоч, моє і конклюзію мою, мало одмінивши, аплікуй до свойого казання, а єсли хоч, ексордіум своє і конклюзію свою учини, ведлуг науки, написаної в «Ключі Разумінія».

Відай і тоє, же часть казання может цілим казаннєм бити,

1 з цілого казання можеш часть в другом казанню учинити.

Наприклад, ,в казанню моєм первом, на святого пророка Ілію написано, для чого не могуть багатії неба доступити. З тоєї часті можеш цілоє казаннє учинити в недєлю дванадцятую по сошествії святаго духа, где з Євангелія положи тема тоє: «Удобіе єсть велбуду сквоз-Ь игляно ухо пройти, неже ли богату в царствіе божіе внійти» [Євангеліє від Матфея, гл. 19, ст. 24]. В наррації повідай причини, для которих багатії не могуть внійти до неба. Першая причина, же бога запоми-нають; другая, же псуються, удаються на розпусти; третяя, же злим способом багатства набивають; четвертая, же зле заживають багатства свойого. Ексордіум і конклюзію ведлуг волі своєї учини, тілько, жеби ся з темою згажали.

В тім же казанню моєм первом на святого пророка Ілію написано: «Для чого бог на світі людей злих держить і не тратить їх...» З тоєї часті можеш цілоє казаннє учинити в недєлю двадцять п’ятую по сошествії святаго духа, где з Євангелія озьми тема такоє: «Человік нікій схождаше от Ієрусалима вь Ієріхон, и в разбойники впаде» [Євангеліє від Луки, гл. 10, ст. ЗО]. В наррації вилічай причини, Для которих бог людей злих на світі ховаєт і не тратить їх. Першая причина — чекаєт їх покаянія. Другая — жеби-сьмо ся учили од бога терпли-вості. Третяя — жеби їх на оном світі в пеклі затратив на віки. Четвертая — жеби през злих людей очистив людей добрих од -гріхов. П’ятая — жеби добрії люде большую надію міли

0 своїм збавенню. Шестая — жеби-сьмо за так великую терпливость і добротливость бога хвалили. Ексордіум, якоє хочеш, і конклюзію приложи до свойого казання, тілько гляди, жеби згажалися з темою і євангелію недєльному конфор-мовалися. О святом Ілії юж нічого не споминай, тілько повідай, що євангеліє недєльноє повідаєт.

В казанню моєм на воведеніє пресвятої богородиці написано, же пречистая діва кохалася в пості належитом. З тоєї часті цілоє казаннє можеш учинити в недєлю сиропустную, по сошествії святаго духа тридцять шостую, где з Євангелія такоє положи тема: «Егда же поститеся, не будите яко лицеміри сЬтующе, помрачают бо лица своя, яко да явятся человіком постящеся» [Євангеліє від Матфея, гл. 6, ст. 16).

В наррації мов: «Єсли хочемо, жеби пост наш бив важний, постімо добровольне, не з гнівом, але з любовію, не для людей, але для бога, не для грошей, але для ласки божої, не чреву, але душі своїй вигажаючи, і по тім того не доїдаючи

1 не допиваючи, чого-сьмо не доїли і не допили». Ексордіум і конклюзію ведлуг волі своєї приложи до свойого казання, тілько юж о пресвятой богородиці нічого не мовити, але євангелію недільному треба конформувати.

В тім же казанню написано, же пречистая діва молилася добре. З тоєї часті можеш цілоє казаннє учинити, на неділю тридцять п’ятую по сошествії святаго духа, о митарі і фарисеї, где з Євангелія положи тема такоє: «Человіка два вній-доста в церков помолитися, єден фарисей, а другій митар» [Євангеліє від Луки, гл. 18, ст. 10]. В наррації повідай: «Єсли добре хочемо богу молитися,