Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту - ХОН Юні

Девід Брент: Жінки вдягають намисто, щоб привернути увагу до цицьок.

Жінка: Ні… Це намисто мені подарувала мама перед смертю.

Девід Брент: Ну, вона, напевно, вдягала його, щоб привернути увагу до своїх цицьок.

З телесеріалу «Офіс»48 телерадіокомпанії «Бі-бі-сі»

Персонаж телесеріалу «Офіс» Девід Брент у виконанні Рікі Джервейса — один із наочніших прикладів людини без нунчі на роботі. Девідові здається, що його жарти дуже кумедні, і він геть не помічає, як люди ніяковіють від них. Він виголошує мотиваційні промови, не розуміючи, що нікого не надихає. Отримавши сорок дві тисячі фунтів під час звільнення, Брент витрачає всі ці гроші на професіональне знімання музичного кліпу (зі справжніми голубами!), у якому виконує популярну в 1980-х роках баладу «If You Don’t Know Me by Now»49, оскільки катастрофічно переоцінює власну привабливість як виконавця.

Той чи інший різновид Девіда Брента на роботі — справж­ня халепа для всього колективу. В американському комічному телешоу «Суботнього вечора в прямому ефірі» є знаменитий цикл скетчів з подібним персонажем, молодшим бухгалтером на ім’я Річард. Річард завжди ходить у зім’ятій сорочці й сидить біля копіювального апарата в офісі. Щоразу, коли хтось підходить до апарата, щоб роздрукувати копію, Річард починає базікати, надміру коментуючи процес копіювання: «Копії! Ренді робить копії! Наш хлоп Ренді! Лише одна копія потрібна Рендику!»

Утім, на кожного колегу без нунчі знайдеться принаймні одна людина з видатним нунчі, і вона просувається службовими сходами значно швидше, ніж можна було б очікувати, зважаючи на її здібності. Знаєте, така людина певною мірою кваліфікована, але не настільки, щоб її постійно підвищували, тож причини її досягнень залишаються не­зрозумілими. Ні, річ не в тому, що в неї вигідні зв’язки, не в тому, що вона спить, із ким потрібно. У таких людей просто швидке нунчі. Щоб навчитися в них цього хисту, стежте, як вони спостерігають за іншими. Вони завжди використовують «окомір».

Нунчі відіграє чільну роль на роботі, оскільки люди зазвичай не розповідатимуть вам, що саме відбувається. Щоб уникнути судових позовів і паніки акціонерів, представники компаній найчастіше приховують від співробітників важливу інформацію про стан справ, який безпосередньо вплине на їхнє життя, наприклад масові скорочення. Щоб визначити, як воно все насправді, ви мусите покладатися лише на себе та своє нунчі. Так ви зможете заздалегідь забезпечити собі підтримку потрібних людей, дистанціюватися від небезпечних для вас співробітників або просто знайти нове місце роботи до того, як скорочення почнуться й усі опиняться на ринку праці, змагаючись за ті самі вакансії одночасно.

Колись я працювала в компанії, у якій оголосили про заплановану певну кількість скорочень. Скільки саме їх буде — не розголошувалося. Усі обговорювали, кого звільнять. Мені здавалося очевидним, що кандидати на звільнення — це три співробітники, які нещодавно добровільно взяли на себе обов’язки відповідальних за протипожежну охорону. Так і виявилося — за декілька місяців їх усіх звільнили.

Невже я провидиця? Звісно ж ні. У мене швидке нунчі. Але навіть якщо так, чому я вважала, що звільнять саме цих людей? Усі вони були дуже привітними, навіть погодилися допомагати в разі потреби в евакуюванні співробітників з будівлі під час пожежі. Їм подобалося спілкуватися. Можливо, аж занадто: вони надавали перевагу спілкуванню перед виконанням своїх службових обов’язків. У них склалося хибне враження щодо цінностей цієї компанії, тож вони зосередилися не на роботі, а на підтримці власної популярності. Нунчі підказало мені, що вони намагаються компенсувати недоліки в роботі волонтерськими обов’язками відповідальних за протипожежну безпеку.

Після їхнього звільнення компанії потрібні були інші три добровольці для виконання цих обов’язків. Я відмовилася. Ще за декілька місяців двох співробітників, які погодилися допомогти, звільнили. Не кажу, що не треба допомагати колегам, але якщо всі співробітники вашої компанії, які не надто добре виконують роботу, водночас займаються тим самим не пов’язаним з роботою завданням (наприклад, організовують корпоративні вечірки), вам варто уникати будь-якої участі у виконанні цього завдання. На роботі вас оцінюють ще й за тим, з ким ви найбільше спілкуєтесь.

Використовуючи швидке нунчі, ви можете краще впоратися з роботою, більше насолоджуватися нею, утриматися на посаді довше й отримати заслужене підвищення зарплатні.

Кожен герой пантеону справжніх легенд бізнесу має надзвичайно швидке нунчі. Це в жодному разі не означає, що такі люди тактовно поводяться на засіданнях правління або стають улюбленцями всіх довкола. Можна бути неприємною людиною й водночас використовувати швидке нунчі. Так само можна бути доброю людиною й мати найгірше нунчі. Нунчі — це морально нейтральна категорія, від його рівня не залежить, чи подобаєтеся ви людям.

Наразі вже покійний Стів Джобс був відомий різкою поведінкою й неприхованою відразою до певних людей, але все свідчить про те, що нунчі в нього було чимале. Його найвизначніші досягнення в бізнесі зумовлені розумінням людей — він розумів їх краще, ніж вони розуміли самих себе.

Джобс використовував «окомір» буквально: його пильний погляд був усім відомий.

Крім того, Джобс виявив неабияке нунчі, передбачивши колосальні масштаби бізнесу, пов’язаного з цифровою музикою. Якось він сказав Волтеру Айзексону — журналісту, який потім написав авторизовану біографію Стіва Джобса, — що, коли компанія Apple уперше виводила айпод на ринок, вони витратили на маркетингову кампанію «у сто чи близько до того разів більше, ніж будь-хто інший»50. Джобс був піонером орієнтованого на користувачів дизайну й мав беззастережне правило, якого повинні були дотримуватися всі розробники айпода: користувач має знаходити будь-яку пісню за три кліки або швидше. Джобс інтуїтивно розумів, що саме дратуватиме покупців його продукції. Це справжнє нунчі.

Інший титан у галузі новітніх технологій — Біл Ґейтс, людина з могутнім нунчі. 2001 року він суттєво пришвидшив розвиток ринку відеоігор, випустивши ігрову консоль Xbox, і прогнозував, що розробка відеоігор стане галуззю, прибутковішою, ніж кіновиробництво. Пам’ятаю, тоді я подумала, що лише соліпсист, який марить відео­іграми, може припустити подібне зростання прибутковості в ігровій індустрії. Як виявилося, нічогісінько я тоді не розуміла: прогноз Біла Ґейтса справдився ще до 2004 року. Завдяки таким іграм, як Halo («Гало») і Call of Duty («Поклик честі»), відеоігри зайняли більший сегмент індустрії розваг, ніж художні фільми. До 2018 року річний прибуток від відеоігор перевищив сукупний прибуток від фільмів і цифрової музики51. Така завбачливість зумовлена не лише тим, що Ґейтс — геній новітніх технологій: вона ґрунтується на його розвинутому «окомірі» суспільства й використанні нунчі для того, щоб зрозуміти, куди дме вітер.

Ще один титан у галузі технологій — Джеф Безос, людина з блискавичним нунчі.