Українське письменство - Микола Зеров

в промінні ясно-золотім… Хай, друже, щастя не знайшов ти, але нащо тужить за ним?

І далі, як рефрен:

Керуй на озеро спокою свої шукання молоді. Все, що зосталось за тобою, — лиш слід весельця на воді.

Там, на тому «озері спокою», з поетом зостаються вічна краса природи, «прозора чарка кришталева» з вином «червоним та хмільним» і «ріг — мисливський переливний ріг»… В крузі цих настроїв, тем і образів Рильський являється сильним і інтересним поетом; шкода тільки, що й досі ще зустрічаються у нього деякі технічні дефекти: дієслівні рими без «опорної» шелестівки, неточності, вроді: «пориву — щасливі, шляхами — храмі etc.», які до певної міри ослабляють враження.

Наприкінці ще кілька слів на увагу видавництву: непростимий гріх так друкувати поета — на 124 сторінки малого формату 154 поезії і при тому — ніякого покажчика змісту, хоча для оповістки про розписаний видавництвом конкурс місце знайшлося.

1919

М. Марковський. Іван Франко{81}
Спроба його літературної характеристики. Видавництво «Шлях», № 23. Київ, 1918. Стор. 24. Ц. 1 карб. 40 к.

Ця невеличка брошура з’явилася спочатку, як стаття, на сторінках «Шляху» за минулий, 1918 рік. Становить вона побіжну характеристику Франка, як повістяра, поета і почасти — ученого. Автор починає з аналізу одної з «Семи казок» — «Рубача», беручи її як причинок для означення ролі Франка в історії нашого громадського життя і нашої літератури, потім — докладно переповідає зміст збірок: «В поті чола» та «Бориславські оповідання», коротенько спиняється на повісті «Для домашнього огнища» і кінчає розглядом лірики та поем Франкових, перебираючи і щедро цитуючи їх в хронологічному порядку. Аналіз трохи поверховий і несистематичний; нема розгляду таких характеристичних для Франка творів, як «Поєдинок», «Похорон» або «Мойсей». Деякі оцінки видаються гіперболічними. Напр., чи не занадто буде сказати про «Бориславські оповідання», що вони «по своїй глибокій правді не мають собі рівних в світовій літературі»? Взагалі брошура має вигляд всіх тих характеристик, що пишуться з приводу ювілеїв, і дуже мало має на собі ознак індивідуального переживання Франка.

1919

Шляхом волі{82}
Нова бібліотечка, ч. (число) 1. Українська накладня. Київ — Ляйпціґ, 1918. Стор. 96. Ціна не зазначена

До цієї невеличкої, прегарно, як на наші часи, виданої книжечки (друкованої за кордоном) увійшло п’ятдесят віршів патріотичного змісту з промовистою цитатою з «Чорної ради»: «Блюдитеся, да не порабощені будете!»

Вибір і розміщення матеріалу треба визнати цілком вдатним. Розпочинається книжечка віршем Щурата «Св. Андрій на київських горах» та уривками з «Слова о полку Игореві» в перекладах Щурата, Лепкого та Шевченка; далі йде неминуче «Євшан-зілля» і відгуки «На старі теми» з Франкового «Semper tiro». В книжці багато матеріалу, що досі по наших антологіях не зустрічався: «На синій Чорногорі» В. Щурата, уривки з «Івана Вишенського» Франка (останні розділи поеми, — на жаль, скорочені, без сильної і ефектовної кінцевої строфи: «А в печері пустельницькій…»), уривок з оповідання Нечуя-Левицького «Запорожці», кілька речей Філянського («І рідний гай, і рідний лан…», «Спить ряд могил давно німих…»), народна пісня про Морозенка, поема Руданського про Павла Полуботка і т. п.

Матеріал подано як ілюстрацію до різних епох української історії,