Як я стала королевою - Ольга Обська

Та й у Аліси після розповіді Дрейка ентузіазму відвідати острів якось поменшало.

— Проте все ж таки знаходяться сміливці, які час від часу ризикують побувати в тих згубних місцях. Ходять чутки, що не всі нарциси на острові перевелися. Декілька квіткових цибулин збереглися під землею і двічі на рік дають життя новим квіткам. Проте прокляття переродило нарциси. Тепер вони цвітуть чорним та мають особливу силу.

— Виконувати найзаповітніше бажання?

— Так. Так сказано в легенді. Але тільки тобі вирішувати, що в цій легенді правда, а що вигадка, — Дрейк закінчив історію тими самими словами, якими й почав.

Хотілося все добре обміркувати. Прокрутити в голові кілька разів всю розповідь пірата та проаналізувати кожну деталь. Але це згодом. Поки Дрейк тут, необхідно було вивідати в нього якомога більше інформації, бо він за останні кілька хвилин став якимось прозорішим. Раптом візьме та й зникне зовсім?

— Добре, але ти ще обіцяв розповісти, які двері відчиняє ключ, що висить у мене на шиї.

— Хех, все просто — він відчиняє будь-які двері покинутого острівного королівського замку.