Аметистовий браслет для Аглаї - Катерина Федоровська

І вона зрозуміла, що от наступної миті Касій знищить будь-яку надію на їхнє з Адамом примирення. Так і вийшло.

- Ще одним моїм упущенням було те, що я не вирвав сторінку з описами каменів із записника Едуарда. Ти б змогла здогадатися, що я маю намір потрапити в лабораторію й використати магію. Але ж мої ласки так тебе бентежили, що здатність розсудливо мислити покинула тебе, так, крихітко? Зізнаюся відверто, наші поцілунки та любощі мене також надзвичайно збуджували.

Помітила Аглая, як стиснулися до побіління кулаки Адама, аж кісточки хруснули. І він знову націлив свій револьвер на Касія.

- Замовкни! – втратив все ж таки контроль над емоціями. – Це неправда!

- Абсолютна правда, братику! Спитай сам у своєї жінки, - але ж промовляючи цю нищівну правду, зробив рукою ще один моток мотузки, затягуючи зашморг. Тварина сіпнулася від болю.

Едда у відчаї скрикнула й зробила невеликий крок до клітки.

- Еддо, голубонько, я взагалі вважаю тебе чи не єдиною представницею жіночої статті, кохання якої є взірцем справжніх почуттів. Я так і думав, що отримавши контроль над пантерою, я буду контролювати тебе. Ти ж хочеш, щоб він залишився живим? Йди сюди до мене й триматимеш сама мотузку. Ти була його життям до цього, станеш його диханням тепер.

- Ні, Еддо, не підходь до нього, - скомандував Адам. – Він щось задумав!

- Кинь мені спершу свою торбу, Еддо, і я ослаблю зашморг, - очей не зводив із неї Касій, спокійно говорив. Він розумів, що починає вигравати цю партію.

- Еддо не роби цього, він не дотримає свого слова. Ти будеш в заручницях у нього й без магічних порошків. Касій використає тебе і вб’є, - рука Адама почала помітно дрижати. Він розумів, що має вистрілити, щоб припинити це все, але не міг.

- Які ж ви всі нудні й передбачувані, - злий геній дому Домбровських посміхався блаженно й впевнено. – Ти не зможеш у мене вистрілити, Адаме, бо я твій брат. Ти, люба Еддо, не ризикуватимеш життям свого Едуарда, бо цього разу вже немає зайвого тіла, щоб вселити його душу. Тож у тебе вихід один. Стати на мій бік, щоб зберегти життя коханого. Один недовгий ритуал і ти будеш вільною, разом зі своїм Едуардом відправишся на острів. Подумай, чи варта гнила душа Адама, щоб існувати взагалі? Згадай, як він до тебе ставився! Як до сміття. Він і зараз лише використовує тебе у своїх цілях. Не будь дурною, дівчинко, обирай мене.

Здалося, що Едда задумалася над пропозицією. А потім трапилося кілька подій одночасно, які й визначили кінець цього протистояння.