Аметистовий браслет для Аглаї - Катерина Федоровська

- Я вбив їх обох випадково, - брехав так жалісливо, що Ґеорґ майже повірив. – Я не хотів цього, але ж мене ув’язнять надовго. Допоможи мені, батечко, і я зникну назавжди із життя родини Домбровських.

По найболючішому бив, адже скільки разів Ґеорґ мріяв про те, що Касій міг би бути Крісовським, якби він сам був рішучішим і мав сміливість боротися за своє кохання.

- Адаме, він стікає кров’ю. Подивись на його руку! Припиніть це! – вагався Ґеорґ, не знав взагалі, як вчинити.

Можливо, підказала б Аглая. Та вона, поламавши всі нігті, відчайдушно звільняла лапи свого свекра. І зиркала періодично на тих борців за справедливість.  Впевнена була, що Адам не зазнає поразки, однак і смерті Касія не хотіла. У кожного з них була своя правда. Усе було непросто в їхній сім’ї.

А з появою Ґеорґа лише ускладнилося.

- Скинь його, батьку, прошу, врятуй мене, - благальним голосом промовляв Касій.

- Бароне, ні. Він божевільний вбивця, - ще сильніше від люті здавлював руки брата Адам. 

Але ці вмовляння були зайвими, бо Ґеорґ Крісовський вже зробив свій вибір.