Академія Мірравель. Проти вітру - Анна Потій

— А потім тобі все життя готувати, доки вона в кріслі вино буде випивати, — не вгамовувалася архімагеса Тіррена.

— Та я й не проти. Я люблю готувати.

Архімагеса тільки махнула рукою. Більше аргументів у неї не знайшлося.

— Давай ти за овочі, бабусю, а я займуся лимонними кексами.

— Може, ще апельсинів у них додамо?

— Можна. Кетто, ти за?

Я нічого не мала проти апельсинів, але архімагеса не дала мені навіть відповісти.

— Хто не готує, той не голосує, — хихикнула вона, дістаючи апельсини. — Давай хоч почисти їх, Кетто. Ну не відваляться ж руки.

— Бабусю, вона ж гостя.

— Я тебе благаю, Деме! Ти її так розбалуєш. Давай бери ніж і чисти апельсини, Кетто, — архімагеса Тіррена присунула до мене два апельсини та ніж.

Демонстративно зітхаючи, я взялася до роботи. Не те, щоб я не хотіла нічого робити, але якби мене нормально попросили приєднатися, без єхидства, я б одразу погодилася. Мені не подобалося, коли люди жартували з моєї нелюбові до приготування їжі.

— Бабусю Тіррено, — я вирішила, що зараз доречно запитати її про інші світи, — скажіть, а чи існують безпечні магічні світи?

Архімагеса на кілька хвилин задумалася, згадуючи світи, в яких вона була, а потім мені відповіла.

— Скрізь, де є магія небезпечно, Кетто. Велика сила часто призводить до зловживання нею, вона розбещує слабких людей, як влада та гроші. На жаль, слабких духом людей все ж таки більше, тому і відбуваються всілякі погані речі. У Соммерінді відносно безпечно, якщо не конфліктуєш із владою і не займаєшся забороненими дослідженнями, тільки дорого дуже. Навіть для місцевих. Там добре живуть тільки ті, хто видобуває місцеве каміння і ті, хто варить першокласні зілля. Ще добре живуть зачарувателі, але там велика конкуренція. Непогано заробляють і ті, хто продає свій товар за потрійну ціну жителям інших світів. Решта живе середньо, якщо не бідно.

— Ви ж були в Соммерінді, правда?

— Звичайно. Багато разів.

— Адже там справді так гарно, як нам показують?

— Так, Кетто, природа та архітектура в Соммерінді просто дивовижна. Цей світ потрібно відвідати кожному хоча б один раз. Він коштує тих грошей, які за нього вимагають.

— А ви знали, що архімагеса Марева родом із Соммерінду?

— Звичайно. Я знаю все про тих, кого беру працювати. Як же інакше?

— Мені здавалося, що вона це не афішує.

— Публічно не афішує, але документи я дивлюся, коли беру на роботу.

— Я не подумала.

— А треба, Кетто, треба хоч іноді думати.

Я тільки закотила очі. Постійно архімагеса Тіррена мене чимось уколоти намагається. Розумію, що жартома, але все одно дратує.

Поївши запечених овочів на кухні, ми перебралися у вітальню, щоб там насолодитися дивовижними лимонно-апельсиновими кексиками з ароматним велланійським чаєм. Ми з Демом влаштувалися поряд на дивані, архімагеса Тіррена ж сіла в кріслі ближче до каміна.

— Бабусю Тіррено, а в немагічних світах безпечно? — продовжила я свій допит.

Дем одразу насупився.

— Кетто, ти знову за своє? — пробурчав він.

— А чого вона так розпереживалася? — поцікавилася архімагеса.

— За майбутнє боїться, — відповів Дем. — Не хоче заводити дітей у світі, де на них полюватимуть темні.

— Кетто, ти дивна! — архімагеса Тіррена здивовано поглянула на мене. — Я все життя прожила у світі, де темні маги псують світлим життя, виростила сина та онуків. І жива, як бачиш, у свої 69 досі. Це при тому, що я працювала імператорським бойовим магом.

— Так у вас же регенерація!

— Так у твоїх дітей теж буде, якщо когось іншого не знайдеш, — посміхнулася архімагеса.

— Але ж вона не завжди передається, тому й рідкісна.

— Не завжди, але часто.

— І від перетворення на темного мага вона не врятує.

— Не врятує. Але стати темним — не вирок, Кетто. Це оборотний процес.

— Я знаю, але мені все одно страшно, — я притулилася до Дема, шукаючи підтримки. Він одразу ж обійняв мене і поцілував у лоба.

Архімагеса Тіррена взяла ще один кексик і, тільки з'ївши його, продовжила.

— Жити зовсім без магії набагато страшніше, ніж у постійній битві. Незвично. Сумно. Наче тобі руки чи ноги відрізали. А ще завжди є ризик не повернутись назад. Не всі світи без магії пропускають назад. Так, теоретично портальна магія працює у будь-якому світі, оскільки підживлюється з одного із двох світів. Але на практиці люди іноді застрягають у немагічних світах надовго. Ритуали часто змінюються. Якщо тобі так цікаві інші світи, Кетто, то в бібліотеці є багато книг про них. Також на другому курсі ми детальніше їх вивчатимемо. Тож у тебе буде час зрозуміти, що в немагічних світах нам нема чого робити. Небезпечно скрізь. Жити в принципі небезпечно, Кетто. Будь-яке життя рано чи пізно закінчується смертю. Знаєш, як кажуть? Двом смертям не бути, а однієї не уникнути. Нема чого боятися того, що все одно колись станеться.

Я розуміла, що архімагеса Тіррена має рацію, нехай і говорила вона досить жорстко. Але я все одно хотіла сподіватися, що десь у Всесвіті є безпечний острівець, на якому можна прожити щасливо, без тривог та печалі, виростити спокійно дітей і померти в один день від старості. Навіть якщо моя мрія виглядала як дитяча казка. Я не перестану в неї вірити. Ніколи.