Сплетіння долі - Аріна Спел

Смачно повечерявши (як же давно я не їв нормально) вмостився в кріслі навпроти в надії подрімати , але ніч виявилася зовсім не такою як я очікував . 
Годині о десятій розпочалося пекло. Спочатку її почало трясти, потім судоми. Її вигинало  дугою, вона кусала губи до крові, стримуючи крик. Я не міг на все це дивитися. Підійшов щоб обійняти і заспокоїти.

-Відійди. Не чіпай мене.- прошепотіла вона.- мені важко стримуватися. Я потягну з тебе силу. Я можу вбити тебе. Прошу . Не треба. Просто поговори зі мною. Про будь що.

І я почав. Розказав все, що йшло на думку. Про своє життя, про те, що мене звуть Адам. Загадував дитинство. Історію своєї першої закоханості, як впадав за однією дівчиною , а вона вперто мене не помічала. Говорив, говорив, говорив….. А сам дивився на неї і думав- хто ти?!!!!