Аметистовий браслет для Аглаї - Катерина Федоровська

Аглая застигла у німому здивуванні, не помічала нічого навколо й не бачила навіть, що відбувалося. Єдина думка її хвилювала. Як таке можливо? Немовби в дзеркало дивилася.

А тим часом поряд відбувалися дещо загадкові події. Невидимий Касій відімкнув ґрати та, певно, підійшов, до Клотильди, бо сіпнулася рука із браслетом. Знявши оригінал браслета із жінки, яка була копією Аглаї, та застібнувши його на собі, він вийшов із клітки, але бранку не замкнув. Натомість раптом схопив Аглаю і заштовхнув її за ґрати.

Бідолашна навіть не встигла отямитися і зрозуміти, в чому справа, як вже цілком матеріалізований Касій повертав ключ у замковій шпарині, та опинилася вона на місці Клотильди.

- Клоті, сонечко, я сподіваюся, ти встигла вийти? – спитав і повернувши голову, певно, щось відчув позаду себе, бо посміхнувся.

- Так люблю ці невинні дотики невидимих створінь, - двозначно промуркотів, не зводячи очей з нової бранки.

- Ти не можеш так зі мною вчинити? – проскиглила Аглая. – Я тебе вважала своїм другом. Касію, що відбувається?

- Крихітко, ми з тобою про все поговоримо. Ти знаєш, я завжди відвертий з тобою. Але поки маю деякі нагальні справи. А потім – увесь залишок ночі у твоєму розпорядженні. Клоті, ходімо,  - і стрімко вийшов.  

Аглая ж впала безсило на той м’який килим та  гірко розридалася.