Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Террі Гудкайнд
— І що сказано про мене в цій книжці? Сестра Верна знову пробігла поглядом по сторінках, і перш ніж відповісти, переконалася, що Річард уважно слухає:
— По-перше, ти застосував дар, щоб врятувати жінку, яку тягнули до себе духи Підземного світу. Не фізично — я маю на увазі її свідомість. Ти її витягнув, а без тебе вона була б втрачена. — Сестра Верна спідлоба глянула на Річарда. — Ти розумієш, про що я кажу, чи не так?
Річард і Келен переглянулись. Вони обидва розуміли, про що вона говорить.
«Притулок-сосна, — прошепотіла Келен, — перша ніч після нашої зустрічі. Не будь тебе, мене затягнуло б в Підземний світ».
— Я згоден, — кивнув Річард. — Далі.
— Друге. — Сестра Верна знову спрямувала погляд у книгу. — Ти врятував своє життя… де ж це? Тільки що було перед очима. Ага, ось… По-друге, ти застосував дар, щоб врятувати власну особистість. Ти розщепив свідомість.
Сподіваюся, ти пам'ятаєш, як це трапилося?
Річард закрив очі.
— Пам'ятаю. — Голос його був дуже тихим. Келен не зрозуміла нічого, але промовчала. Сестра Верна знову звернулася до книги.
— І нарешті, третє. Ти скористався магією, щоб убити чарівника. Ім'я його — Даркен Рал. Тобі відомо це ім'я?
— Так. — Річард відкрив очі. — Як ви про це дізналися?
— Вчинки, які ти зробив за допомогою магії — особливої магії! залишають сліди, що обумовлено твоєю сутністю і тим, що ти непідготовлений. Будь ти підготовлений, слідів не залишилося б, і ми не змогли б ні про що дізнатися. У Палаці Пророків є люди, які добре відчувають такі сліди.
Річард хмуро глянув на неї:
— Одним словом, ви шпигували за мною. Але що стосується Даркена Рала, я не вбивав його. Фактично я до нього навіть не доторкнувся.
— Мені зрозуміло твоє обурення, — спокійно сказала сестра Грейс. — Але все робиться виключно в твоїх інтересах. Ти можеш скільки завгодно довго міркувати, здійснив ти три вчинки, що будять дар, чи ні, але він пробуджений, і ти почав ставати чарівником. Можеш вірити або не вірити, але це так. І не ми поклали на тебе цей тягар. Ми лише намагаємося допомогти тобі нести його.
— Але…
— Ніяких «але»! Пробуджений дар можна впізнати ще за трьома непрямими ознаками. По-перше, у людини змінюються смаки по відношенню до їжі. Ми вивчали це явище і, хоча так і не зрозуміли його причини, знаємо, що воно пов'язане з пробудженням дару. По-друге, ти починаєш спати з відкритими очима. Це властиво всім чарівникам, навіть тим, які мають лише покликання. У тих хто має дар це ознака того, що він зробив всі три вчинки. У чарівника за покликанням такий сон з'являється з початком навчання. І нарешті, третя ознака — це головні болі. Убиваючі. Від них є тільки один засіб — навчитися керувати даром. Якщо цього не зробити, рано чи пізно біль вб'є тебе.
— Коли? Скільки часу у мене залишиться, якщо я не прийму вашої допомоги?
Келен смикнула його за рукав.
— Річард…
— Скільки?
— Кажуть, що одному з пробуджених вдалося прожити кілька років, — сказала сестра Елізабет. — Інший же протягнув всього лише кілька місяців. Ми вважаємо, що це пов'язано з силою дару: чим сильніший дар, тим страшніша біль і тим швидше настає смерть. Що стосується тебе, то приблизно через місяць ти почнеш втрачати свідомість від болю.
— Уже втрачав, — похмуро сказав Річард. Сестри знову перезирнулися.
— Ми почали шукати тебе, коли ти ще не здійснив жодного з цих трьох вчинків, — сказала сестра Верна. — Але з тих пір, як ми виїхали з Палацу, ти встиг зробити вже всі. Ця книга — чарівна. Точна її копія залишилася у Палаці, і коли щось записується в одній, запис відразу ж з'являється і в іншій. Скажи, скільки часу пройшло з того дня, коли ти вбив цього Даркена Рала?
— Три. І на другу ніч я в перший раз втратив свідомість.
— На другу ніч! — Сестри знову переглянулись, і на цей раз Річард не витримав.
— Чому ви весь час переглядається?
— Тому що ти виняткова особистість, Річард, — м'яко зауважила сестра Верна. — Незвичайна в усіх відношеннях. Ми не припускали, що в одній людині може поєднуватися стільки дивовижних якостей.
Келен обвила рукою його талію.
— Ви маєте рацію, він виняткова особистість. Людина, яку я люблю. Чим ви можете йому допомогти?
Вона побоювалася, що сестри злякаються і передумають допомагати Річарду.
— Існують спеціальні правила, яким йому доведеться навчитися. Усім доводиться слідувати цим правилам, вони незмінні. Будь-які відхилення в цьому навчанні неможливі. Він повинен віддати себе в наші руки і відправитися з нами в Палац пророків. — Очі сестри Верни стали сумні. — Один.
— Надовго? — Сердито спитав Річард. — Скільки часу займе моє навчання?
Чорне волосся сестри Грейс блиснули у світлі смолоскипів.
— Скільки потрібно. Все залежить від того, як швидко ти будеш вчитися. І поки навчання не закінчиться, тобі не можна залишати стін Палацу.
У Келен стислося серце.
— Чи зможу я відвідувати його?
Сестра Грейс повільно похитала головою:
— Ні. І ще одне. — Її погляд зупинився на ейджілі. Вона вийняли з складок плаща металеве кільце розміром з долоню. Кільце здавалося суцільним, але сестра зробила якийсь рух, і воно розпалося на дві половинки, з'єднані один з одним. Вона підняла відливаюче сріблястим світлом кільце вище. — Це нашийник. Він називається Рада-Хань. Ти повинен надіти його.
Річард відпустив Келен і мимоволі схопився за горло. Обличчя його зблідло, очі широко розкрилися.
— Чому? — Видихнув
