Третя крапля магії - Лариса Лешкевич
– Виходить, все оце так збіглося?
– Так! І я маю намір скористатися з того, що надали нам небеса.
Ізенар підійшов до стіни, зірвав портрет Іві і кинув на підлогу, хотів ще чоботом наступити, але Теумар утримав.
– Припини, тату!
– Я знаю всі твої думки, синку ... – сказав Ізенар майже ласкаво, – Тобі не вдасться відсидітися в Сетао. Якщо розірвеш зв'язок із Лянсидою, то втратиш набагато більше, ніж придбаєш і незабаром зненавидиш свою дівку за те, чого вона тебе позбавила. Добре подумай про це…
Ізенар нахилився, підняв з підлоги портрет і недбало жбурнув його на ліжко.
– Я подумаю батько, – відповів Теумар спокійно, але в душі тремтячи від обурення, – але я повинен поговорити з Іві. Я обіцяв! Сьогодні ж вирушу в Сетао...
– Добре! – Ізенар окинув сина пронизливим поглядом. – І не затримуйся. Ти потрібний мені тут!
