Руда магія і повна торба пригод - Ляна Аракелян

– Тобі приносить задоволення спостерігати за тим, як її дочка валяється в тебе в ногах, благаючи врятувати коханого... Нічого не нагадує, Грон?! Чи ти дозволиш цьому статися вдруге?!!..

Я не впізнавала батька. Таким я його ніколи не бачила.

– Будувати портали на батьківщину Оуеллани заборонено. У Дощевську портали не працюють, – видихнув некромант. – В адепта Дакса пробито легеню і зачеплено серце... На жаль, це не прокляття, – Шрам розвів руками.

– Так я й думав, – сумно усміхнувся батя. – Ти назавжди застряг у жалюгідній помсті. Що ж, впивайся тріумфом: її дочка благає тебе про допомогу, а ти вершиш долі двох ні в чому неповинних дітей. І як, солодко?

– Йому потрібно до Гаю Волхвів, – процідив пан Вікк. – Тільки там зможуть допомогти!

Краєм ока я помітила, як за спиною здригнулося вікно порталу, я озирнулася – Скріраніель. Він на кілька секунд затримався біля Германа, а потім підхопив його на руки. Ельф, ні слова не кажучи, промовив співуче заклинання, клацнув пальцями, і поруч із вікном, що зникало, виник новий портал.

– Я з вами, – сказала я, хапаючи з воза сумку.

Скріраніель із Германом на руках зникли в порталі, я стрибнула слідом за ними. Земля пішла з-під ніг, а перед очима все закрутилося.

Мої любі читачі!

Залишилася остання глава і цю книгу завершено. Запевняю, що все буде добре ;))