Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич

– І що далі? – стурбовано запитала Веда.

– Після олфа з'явився дракон, потім перевертень, і кожен з них хотів роздобути і тебе в дружини.

– А Х’ярго? 

– Вампір теж спробував, але ти відповіла, що швидше помреш, ніж дістанешся йому.

–  Чому так?

– Ти ненавиділа його сутність: жорстоку, кровожерливу.

– І що Хьярго?

– Заявив, що він уб'є кожного, хто наблизиться до тебе, кожного, кого ти вирішиш обрати сама, бо ти маєш належати тільки йому одному, інакше він готовий знищити весь світ.

– Нічого собі,  – Веда не змогла стримати посмішки. – І в нього були підстави так говорити?

Їй чомусь лестили слова Х'ярго, нехай вимовлені й багато століть тому. 

– Жодних підстав! Лише нахабство і зарозумілість! 

– Усе це дуже дивно. Х’ярго знав, хто я. Я прийшла в Араош розгублена, не розуміючи, що відбувається, а він не тільки не став користуватися цим, а й ховав мене від інших, навчав мене магії та й узагалі... поводився зі мною дуже дбайливо й шанобливо. Не в'яжеться ніяк... – Веда зам'ялася. –  Але ж я поруч із ним сама готова була спокуситися...