Веда подивилася на його запечені кров'ю губи, на глибокі сліди від ланцюга, що врізалася в його тіло, на його біле, холодне обличчя.
– Потерпи трохи. Я скоро повернуся… – з риданнями в голосі промовила вона і вискочила за двері.
