Буря Мечів - Джордж Мартін

— Принесіть мені для нього чисте вбрання,— мовила Брієнна.— Я сама його помию і вдягну.

Всі тільки зраділи, що вона це завдання бере на себе. Джеймі підвели на ноги і всадовили на кам’яну лавку під стіною. Брієнна пішла забрала свій рушник і повернулася з жорсткою щіткою, щоб домити Джеймі. Один з гвардійців приніс їй лезо — підголити йому бороду. Кайберн повернувся зі спідньою білизною з грубого полотна, чистими чорними вовняними бриджами, вільною зеленою сорочкою і шкірянкою, що спереду була на шнурівці. На той час у Джеймі вже менше паморочилось у голові, але він і досі був кволий. Дівчина допомогла йому вдягнутися.

— Тепер мені тільки срібного люстерка бракує.

Окаянний мейстер також приніс для Брієнни чистий одяг: трохи поплямовану рожеву атласну сукню й лляну нижню сорочку.

— Даруйте, міледі, та на вас у Гаренхолі тільки це і знайшлося.

Зразу стало зрозуміло, що кроїли сукню на жінку з тоншими руками, коротшими ногами та значно пишнішим бюстом. Тонке мирське мереживо не могло приховати синців у Брієнни на шкірі. В результаті вигляд дівчина мала в новому вбранні сміховинний. «Та в неї плечі ширші, ніж у мене, і шия дебеліша,— подумав Джеймі.— Не дивно, що вона віддає перевагу кольчузі». І колір рожевий був їй зовсім не до лиця. На думку спадала дюжина злих жартів, але вперше в житті Джеймі притримав язика. Ліпше її не дратувати: однією рукою він її точно не здолає.

Ще Кайберн приніс фляжку.

— Що це? — поцікавився Джеймі, коли позбавлений ланцюга мейстер звелів йому випити.

— Настояна на оцті локриця з медом і гвоздикою. Додасть вам сил і прояснить голову.

— Ліпше принесіть настоянку, щоб руку відростити,— мовив Джеймі.— Від такої я точно не відмовлюся.

— Пийте,— серйозно сказала Брієнна, і він послухався.

Минуло півгодини — і він відчув у собі сили підвестися. Після вологого тепла лазні повітря надворі обпекло, мов ляпас.

— Мілорд уже, мабуть, його зачекався,— мовив гвардієць до Кайберна.— І її теж. Мені його віднести?

— Я дійду сам. Брієнно, дай мені руку.

Вчепившись у неї, Джеймі дозволив провести себе через двір у величезну — більшу за тронну залу на Королівському Причалі — палату, в якій гуляли протяги. Вздовж стін що десять футів тягнулися велетенські коминки — і не порахувати скільки, але ніхто їх не запалював, тож холод пробирав до кісток. Дюжина списників у хутряних плащах стояла на варті при вході й на сходах, які вели у дві верхні галереї. А в центрі цієї величезної пустки, за довгим двоногим столом, навколо якого, здавалося, розкинулися цілі акри гладенької лупакової підлоги, чекав лорд Страхфорту в товаристві хіба чашника.

— Мілорде,— привіталася Брієнна, зупинившись перед ним.

Очі Руза Болтона були світліші за камінь, але темніші за молоко, а голос обволікував м’яко, як павутиння.

— Я радий, що ви знайшли в собі сили навідатися до мене, сер. Міледі, прошу сідати,— сказав він і жестом обвів сири, хліб, холодне м’ясо, фрукти, якими був заставлений стіл.— Питимете біле чи червоне? Врожай такий собі, боюся. Сер Ейморі майже спустошив пивниці леді Вент.

— Сподіваюся, ви його за це вбили? — Джеймі швидко опустився на запропоноване крісло, поки Болтон не помітив, який він слабий.— Біле — це для Старків. А я питиму червоне, як порядний Ланістер.

— Мені б води,— попросила Брієнна.

— Елмаре, червоного для сера Джеймі, води для леді Брієнни, а мені — гіпокрасу.

Болтон махнув рукою, відпускаючи конвойних, і гвардійці мовчки вийшли.

Джеймі за завичкою потягнувся до вина правою рукою. Зачепив кикотем кубок, заляпавши бинти ясно-червоними краплями, але встиг його підхопити лівою рукою, поки той не перекинувся; Болтон вдав, що не помітив такої незграбності. Північанин пригостився чорносливиною і з’їв її, відкушуючи маленькими шматочками.

— Скуштуйте, пане Джеймі. Надзвичайно солодкий чорнослив, і травлення поліпшує. Лорд Варго привіз його зі спаленого ним заїзду.

— Травлення у мене й так добре, цап — ніякий не лорд, а ваш чорнослив і вполовину не цікавить мене так, як ваші наміри.

— Щодо вас? — на Болтонових вустах заграла легенька посмішка.— Ви — трофей небезпечний, сер. Хай де ви з’являєтеся, ви сієте розрух. Навіть тут, у моєму щасливому домі — Гаренхолі,— шелестів-шепотів він.— І, схоже, в Річкорині теж. Ви знаєте, що Едмур Таллі за ваше спійняття пропонує тисячу золотих драконів?

«Ото і все?»

— Моя сестра заплатить за мене вдесятеро більше.

— Справді? — і знов на мить з’являється посмішка — і швидко зникає.— Десять тисяч драконів — серйозна сума. Звісно, варто ще розглянути пропозицію лорда Карстарка. Він-бо пообіцяв руку своєї дочки тому, хто принесе йому вашу голову.

— Доручіть це своєму цапу — і він зробить з точністю до навпаки.

Болтон стиха хихикнув.

— До речі, ви не в курсі, що тут, коли ми взяли замок, у полоні був Гаріон Карстарк? Я йому віддав усіх людей з Картверді, які були зі мною, і відіслав звідси разом з Гловером. Сподіваюся, з ним у Сутінь-долі не сталося нічого поганого... бо з нащадків лорда Рикарда зостанеться хіба Аліс Карстарк,— він підхопив ще одну чорносливину.— Вам пощастило, що дружина мені не потрібна. У Близнючках я одружився з леді Волдою Фрей.

— З Гарною Волдою? — Джеймі незграбно притримав хліб кикотем, лівою рукою намагаючись відламати собі шматочок.

— З Гладкою Волдою. Мілорд Фрей у посаг за нареченою давав стільки срібла, скільки вона важить, от я й зробив свій вибір. Елмаре, дай хліба серу Джеймі.

Хлопець відламав окраєць завбільшки з кулак і простягнув його Джеймі. Брієнна відламала собі сама.

— Лорде Болтон,— промовила вона,— подейкують, ви збираєтеся віддати Гаренхол Варго Гоуту.

— Таку ціну він заправив,— озвався лорд Болтон.— Ланістери не єдині завжди сплачують свої борги. В будь-якому разі, мені вже скоро їхати. Едмур Таллі у Близнючках одружується з леді Рослій Фрей, і король вимагає моєї присутності.

— Одружується Едмур? — перепитав Джеймі.— Не Роб Старк?

— Його світлість король Роб уже одружений,— Болтон сплюнув кісточку собі в долоню й відклав убік.— З дівчиною з Вестерлінгів зі Стрімчака. Мені сказали, її звати Джейн. Навіть не сумніваюся, що ви її знаєте. Її батько — прапороносець у вашого батька.

— У мого батька чимало прапороносців, і переважно всі вони мають дочок,— Джеймі