Навіжена зі світу людей - Лариса Лешкевич
Господиня простягнула свою палицю уперед, обережно торкнулася ним голови Інги і сказала:
– Дивись!
Палиця став прозорою і там, всередині, немов кров по венах, побігли вузькі золоті потоки. Біля вершини вони з'єдналися, а потім спалахнули. Вогонь охопив сухе дерево і розтікся по його тілу, безжально пожираючи живі стебла.
– Ось наскільки ти сильна!
Господиня вдарила палаючою палицею по землі, і все тут же згинуло: вогонь помер, а стебла знову побігли вгору, зазеленіли, ягоди на очах почали наливатися кривавим соком...
– Але навіть віддавши всю свою кров, ти не зможеш воскресити вишневе дерево, – вагомо сказала вона.
– Тому ми й наважилися відкрити портал у твій світ. Знаємо, що тобі відомий спосіб... – обережно почав Адвіан, – також знаємо, що плата за допомогу буде високою.
– Подивимося!
– То кажи свою ціну!
– Не поспішай, хоробрий принце Уаджиту. Зазіхнувши на моїх єдинорогів минулого разу, ти залишився живий лише тому, що маєш особливий дар, хоч поки що й не усвідомлюєш його.
– Дуже дивно! А наші легенди стверджують, що Заливні луки – спокійне і привітне місце, – шанобливо, але з властивою йому впертістю відповів Адвіан, – а єдинороги – носії доброї магії.
– Так було колись. А тепер – ні, бо обставини змінилися... Але зараз розмова не про мій острів, а про ваше пророцтво. Уаджит не повинен загинути. Лише його магія утримує порядок у світі Дев'яти королівств, незважаючи на всі потрясіння, які на нього обрушилися. Будь-який світ вартий того, щоб його врятувати. Зараз я назву вам ціну, а ви міркуйте, згодні її платити чи ні. Утім, рішення прийматиме лише одна із вас, – додала вона.
– Про що ти? – підозріло запитав Адвіан.
Господиня знову окинула дівчат пильним, пронизливим до самого серця, поглядом.
– Я допоможу вам врятувати Уаджит і зберегти ваші життя, але натомість, я бажаю отримати собі цю дівчинку! – і піднявши палицю, вказала на Ліку.
– Що? Отримати мене! – збліднув, пробелькотіла Ліка і миттєво скипіла: – Я, хіба, річ якась, яку можна жбурляти туди-сюди! І навіщо я вам здалася? Що ви хочете зі мною зробити?
– Про це ти дізнаєшся тоді, коли погодишся на мої умови, – непохитно відповіла Господиня.
