Змінити Дракона - Олександра Метафор

"Роби вигляд, що в тебе просто лагідна кішка", - вимовила вона, чого ніхто, крім Маріанни, не почув.

- Яка чарівна кішка, - зауважив Самюель.

- Її звуть Ейпріл. - Посміхнулася Маріанна і почала старанно гладити Ейпріл.

- У нас не дозволені домашні тварини в замку, - сумно сказав Самюель.

- О, правда? - Підтримала бесіду Мона. - Чому ж?

- Ми - дракони, а не люди, - ухильно відповів Самюель.

"Сьогодні на вечорі щось готується", - промурчала Ейпріл, - "Я ніде не бачу Седріка, не можу сказати напевно, але тобі потрібно бути насторожі".

Відповідати Маріанна не могла, оскільки її-то присутні цілком могли чути. Вона лише акуратно кивнула на знак згоди.

"Твій старший брат Хоакін теж щось темнить. Я бачила, як він залишав свою кімнату через вікно. Куди я не встигла побачити, але більше в жодній відкритій кімнаті виявити його не вдалося".

Маріанна насупилася. Вона не пам'ятала, у яких стосунках вони з її братом, а Ейпріл знала лише загальну інформацію, з якою встигла ознайомитися до підселення в тіло кішки. Чому брат не відвідував її, поки вона хворіла? Чому він ніколи не відвідував свою рідну матір?

Проблем у дівчини було занадто багато, а часу на те, щоб розібратися, звісно ніхто не давав. Вона краєм вуха слухала, про що розмовляли Мона і Самюель, а сама думала. Головне, що вона розуміла - сьогодні їй обов'язково потрібно бути на вечорі.