Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг - Террі Гудкайнд
— У цьому немає необхідності. Не варто міняти ваші плани і турбуватися даремно. Справа тут в чомусь іншому, і це пов'язано з книгами, а вже це — моя область. Рано чи пізно я розберуся, що відбувається. Мені просто було цікаво, що ти думаєш про це. Іноді саме так можна дати думкам новий напрямок.
Чейз провів пальцем по сторінці. — Ну і що означає остання фраза? Та сама, де сперечаються спочатку, щоб потім згуртуватися в змові і зцілити його? Ти говорив, що це пророцтво говорить про Річарда. Схоже, хтось замишляє недобре проти нього.
— Не обов'язково. — Зедд витер рукою губи, обдумуючи, як краще пояснити все. — Часто слово «змова» в пророцтві вживається у значенні «будувати плани» і не обов'язково носить настільки зловісне значення. У нашому випадку це може означати всього лише, що хтось обмірковує свої дії. В цьому фрагменті йдеться про те, що його союзники — чи радники — виношують плани його виліковування. Найімовірніше це може означати, що спочатку вони повинні переконати його прийняти їх допомогу, а потім ці союзники — якими, ймовірно, може бути хтось із нас — збираються пошукати спосіб, щоб вилікувати його.
— Вилікувати від чого?
— Тут не сказано.
— Так значить це несерйозно?
Зедд значно подивився на Стража Кордону.
— Гадаю, про це повинно було бути сказано в зниклому тексті.
— Тоді це може виявитися серйозним. Річард потрапив в біду і йому потрібна наша допомога. Можливо, він поранений.
Зедд гірко похитав головою.
— Виходячи з мого досвіду, можу сказати, що пророцтва рідко бувають настільки відверті.
— Але це можливо.
Зедд якусь мить оцінююче дивився на Стража.
— Не варто вигадувати щось, аби потім хвилюватися про це. До того ж завжди важко визначити хронологію пророцтва. Можливо, ми обговорюємо ту його частину, яка вже трапилася, і вона може означати, що в дитинстві Річард підхопив лихоманку, а я знайшов потрібні трави і вилікував його.
— Значить, це може бути історія з минулого.
Зедд в розпачі звів догори руки. — Все можливо. Без відсутнього тексту, навіть знай я про пророцтва набагато більше, ніж знаю, не можна точно помістити це пророцтво в історію його життя.
Чейз кивнув, але в цей момент половинкака дверей зіштовхнула його з місця. У відчинені двері влетіла Рікка. Вона зібралася було зібрати тарілки, але завмерла, побачивши, що вони повні.
— У чому справа? Чому ви все ще не поїли? — Зедд відмахнувся, немов відкидаючи від себе питання, тоді вона через плече оглянулася на Чейза. — Схоже, він захворів. Я думала, що до цього часу він не лише очистить тарілки, але і оближе зі стелі аромат їжі. Мабуть, нам потрібно пошукати спосіб змусити його їсти.
— Бачиш, що я мав на увазі, кажучи про змови? — Сказав Зедд Чейзу. — Ця змова може бути більш серйозню, ніж та.
Мить Рікка вдивлялася в обличчя Зедда, немов намагаючись знайти в ньому ознаки явного божевілля, потім повернулася до Чейза.
— Про що це він бурмоче?
— Це він про книги, — відповів Чейз.
Вона втупила на Зедда лютий погляд.
— Після того, як я витратила стільки сил, щоб приготувати це м'ясо, ви повинні сісти і з'їсти його. Якщо ви не зробите цього прямо зараз, я нагодую ним черв'яків в купі гною. Але коли ви зголоднієте і прийдете до мене скаржитися, вам залишиться винити в цьому лише одного себе. Тому що від мене ви співчуття не дочекаєтеся.
Вражений, Зедд прикрив очі.
— Що? Що ти сказала?
— Я збираюся згодувати це черв'якам, якщо ви не…
— Черв'як! — Зедд схопив своїми руками пальці Ріккі. — Ось воно! — Він простягнув до неї руки. — Рікка, ти — геній! Дозволь, я обійму тебе.
Рікка демонстративно випросталась.
— Я вважаю, що краще приймати ваше обожнювання здалеку.
Зедд її вже не слухав. Він, потираючи руки, намагався пригадати, де й коли він зустрічав згадування про це. Це було давним-давно… Але коли саме? І де?
— Ну що? — Запитав Чейз. — Ви вирішили головоломку?
Рот Зедда кривився, від зусилля пригадати.
— Я намагаюся пригадати, де я читав згадку про такий випадок. Я забув про дещо…
— Про що?
Про пояснення. Про аналіз подібної проблеми.
— Так це й справді пов'язане з книгами? — Зедд кивнув.
— Точно. Я тільки повинен згадати, де я читав про це. Де ж я міг читати про це? Там було написано про черв'яків.
Чейз скоса глянув на Ріккі і почухав голову, зарослу густими каштановими з сивиною волоссям. — Про черв'яків?
Зедд продовжував потирати руки, поки в його голові проносилися невиразні спогади. Вони були реальні, в цьому він був упевнений. Але незважаючи на жахливе зусилля, схопити їх і витягти на світло свідомості ніяк не вдавалося. Вони залишалися, немов поза досяжністю.
— Про що це ви, Зедд? — Запитала Рікка. Які ще черв'яки?
— Як це які? Ну правильно… Пророчі черв'ячки. Було таке дослідження. Думаю, це і правда могло зруйнувати пророцтво.
Чейз і Рікка витріщилися на нього так, ніби він і правда здурів, але не сказали нічого.
Зедд крокував туди і назад між столом і книжковою шафою, по шляху, не відриваючись від роздумів, відіпхнув ногою з дороги важкий дубовий стілець. Він подумки переглядав перелік місць, де йому могло зустрітися така згадка. У башті були десятки бібліотек, там зберігалися тисячі книг. Як він може бути впевнений, що згадка зустрічалася йому в книгах, які зберігаються тут, в Башті. За своє життя він відвідав чимало книжкових сховищ в різних місцях. У Палаці сповідниць теж була велика бібліотека, в Королівському Ряду також були бібіліотеки з обширними зборами книг. Зедд працював в
