Історія однієї з фей - Тетяна Собчук

Сьогодні понеділок. Дівчата.  з речами повинні приїхати по обіді. Я вчора поговорила з бабусею, повідомила їй, що Глорія і Джесс погодилися переїхати до нас. І ми з нею підготували дві спальні на другому поверсі для моїх подруг.

Але я ще не встигла їм повідомити, що нам скоро доведеться поїхати в невелику подорож до академії фей. Як відреагує дідусь на мою появу? Чи поїде бабуся та мама зі мною? Що я відчую, коли опинюся в академії? Що дізнаюся з книги про фей? Дуже багато питань. І жодної відповіді. Але єдине, в чому я впевнена, що дівчатка завжди будуть поруч і підтримають мене у всьому.

Ранок пролетів непомітно. О першій годині дня ми з бабусею почали готувати обід. За годину після цього приїхали дівчатка з речами. Залишивши ненадовго бабусю, я поїхала показувати подругам їхньої кімнати.

— Ось ваші кімнати, — сказала я дівчатам, — вони поруч із моєю, можете вибрати будь-яку.

— Спасибі, Кеті, — сказала Глорія.

— Я рада, що ви житимете у нас.

— І ми теж раді, — весело відповіла Джесс.

— Гаразд, ви розташовуйтесь, а я піду допоможу бабусі з обідом. Ви ж спуститеся до нас? Приєднаєтесь?

— Звичайно, — відповіла Глорія.

— Тільки розкладемо речі, — сказала Джесс і побігла в кімнату розташовану праворуч від моєї.

Це явно означало, що вона вже її, а Глорії дістається та що ліворуч від моєї.

 Я спустилася на кухню далі помагати з обідом.  Сьогодні ми вирішили приготувати весняний салат та картопляне пюре.

Через пів години ми закінчили і дівчата спустилися вниз. Допомогли мені накрити стіл. І ми приступили до їжі.

Після того, як ми закінчили бабуся вирушила готувати всім чай. А я вирішила повідомити подруг про те, що після здачі сесії ми вирушаємо в академію фей, щоб знайти ту єдину книгу, яка зможе відповісти на більшість моїх питань.

Дівчатка зрозуміли мене і як не дивно погодилися поїхати туди зі мною.

Весь тиждень я готувалася до сесії. Періодично займалася з дівчатами медитацією відновлення сил феї. Також ми готувалися до чергового концерту. Що буде одразу після мого останнього іспиту. Скажімо, так на честь початку літа.

Сесію я здала на відмінно. І за два дні у нас виступ. Мама і бабуся допомагають Джесс із костюмами. Ми з Глорією відточуємо рухи та вигадуємо чим вразити глядачів цього разу. І як не дивно, відповідь приходить сама.

Настає день виступу. Костюми, хореографія, музика та кінцівка все добре підготовленою та відточеною до ідеалу.

Я була в пишній рожевій сукні до коліна на бретельках. Сама спідниця була бордового кольору і трохи довша за верхню рожеву частину, яка покривала її. Верх сукні пошитий по фігурі і складався з двох частин. Одна йшла грудьми. На ній були бордового кольору нехитрі візерунки. Друга частина була просто рожевою, і йшла від кінця першої частини до спідниці, яка починалася трохи нижче талії. Ці дві частини підкреслював тоненький бордовий поясок із бантиком. На ногах були рожеві танцювальні туфлі на шпильці. З зачіскою я не стала морочитися. Верхню частину волосся заплела у високих хвіст. А вільні просто розсипала по плечах.

Джесс також одягла сукню до коліна. Воно було білого кольору. На верхній частині якого були дві горизонтальні бежеві стрічки. Вони йшли по всьому периметру корсета сукні. Спідницю вкривав прозорий шифон. Низ якого було завершено широким мереживом. За рахунок нього верхня тканина була трохи довшою за саму спідницю. Над мереживом також по всьому периметру були бежеві стрічки. І все це завершувалося такого ж кольору, як стрічки, невеликий пояс з бантом. Взута вона була в ті самі туфлі, як і я, тільки білого кольору. Волосся у Джесс було не дуже довге, тому ми просто їх накрутили і поклали на дві сторони.

Образ Глорії був схожий на наш. Також сукня до коліна. Верх сукні був чорного кольору, який не закінчувався на поясі, а трохи заходив на спідницю. Вона була синього кольору. Що дуже гармонійно поєднувалося. Бретельки були білі у дуже маленький синій горошок, які зав'язувалися ззаду на шиї. На ногах були танцювальні туфлі на шпильці, синього кольору. Волосся у Глорії і так було хвилясте, тому ми їх теж просто розпустили. Але при цьому поділ був не посередині як у Джесс, а трохи зрушений праворуч. Ліву частину розташували на плечі, інші залишили спадати ззаду.

Ми були готові виступати. І всі рухи пройшли як на репетиціях. Але цікавою частиною стало те, що із середини танцю ми вирішили показати наші крила всім глядачам. Як дітям, так і дорослим.  Ми навіть трохи політали над сценою.  Глядачі були у захваті.

Після концерту ми, звичайно ж, прибрали крила.  І пішли додому.  Мама та бабуся казали, що деякі глядачі що сиділи біля них не знали як це у нас виходить.  І вони їм просто сказали, що ми літаємо на спеціальних канатах, а крила складаються ззаду з ховаються в наші сукні.

Але найцікавішим стало те, що мої крила не були такими ж як у перші рази. Як уперше на кастингу. Або як при першому моєму перевтіленні, образ який дівчатка порівнювали з моєю бабусею. Сьогодні вони були фіолетового кольору з бірюзовими краями або кольору морської хвилі. Вони ніби поділялися на дві частини. Одні «дивилися» вгору, а другі вниз.

Це тільки більше давало впевненості, що я маю прочитати ту книгу, яка знаходиться в бібліотеці академії.