Фантастика Всесвіту. Випуск 1 - Річард Бах

1970 року, тривалий час очолює список бестселерів та перекладається багатьма мовами світу, зокрема на російську («Иностранная литература», 1974, № 12). Наступні книги Баха — «Дар, який приносять крила», «Не існує таких місць, як далечінь» та «Міст через вічність» — знову не викликають ентузіазму критики, аж доки в 1977 році він очаровує читацьку аудиторію своїми «Ілюзіями». В пресі розгортається гаряча дискусія, церква засуджує книгу із своїх амвонів, Голлівуд ставить за її мотивами кінофільм, видавці підкидають на книжковий ринок все нові й нові видання цього твору, а читач голосує за нього як за помітне явище в американській літературі. ">[16]
ІЛЮЗІЇ
Пригоди месії мимоволі
Повість

З англійської переклав Валерій Грузин

Перекладено за виданням: Richard Bach. Illusions. The Adventures of a Reluctant Messiah. — Delacorte Press / Eleanor Friede. New York, 1977.

1

1. І прийшов на землю Учитель, що народився на святих просторах Індіани й зростав на таємничих пагорбах на схід від Форт-Уейна. 2. Учитель пізнавав цей світ у громадській школі Індіани, а коли підріс, опанував професію автомобільного механіка. 3. А втім, Учитель мав знання і з інших рук, і з інших шкіл, і також із попередніх своїх життів. Він пам’ятав про це, і та пам’ять робила його мудрим і сильним, і люди відчували його силу й приходили до нього за порадою. 4. Учитель вірив у свій хист допомагати й собі і всьому людству, а що він вірив сам, то й інші бачили його силу і приходили до нього з надією загоїти своі недуги та позбутись життєвих злигоднів. 5. Вірив Учитель, що кожна людина має право думати про себе як про сина божого, щиро вірив, що саме так і є, отож у майстернях та гаражах, де він працював, завжди товпилися ті, хто прагнув його науки та дотику його руки, а на вулицях чекали юрби тих, хто сподівався, що, коли він їх минатиме, на них впаде його тінь і життя їхнє одразу зміниться. 6. День крізь день майстри та власники майстерень плекали надію, що Учитель покине свій інструмент і подасться геть, бо юрмились навколо нього такі гурти людей, які не залишали ні йому, ні іншим механікам місця для лагодження автомобілів. 7. Врешті, так і сталося: подавсь він поза місто, і почали називати його Месією і чудотворцем; а що всі у це вірили, то так воно й було. 8. Коли під час його розмови з людьми налітала буря, на голови слухачів не падало жодної краплини; і останній у натовпі чув його слова так же ясно, як і перший, незважаючи на блискавки чи грім у небесах. І він завжди повідав людям притчі. 9. І сказав він їм: «У кожному з нас закладено силу нашої згоди бути здоровими чи хворими, багатими чи бідними, вільними чи рабами. Ми самі господарюємо цим, а не хто інший». 10. І озвавсь один фабричний робітник: «Легко вам говорити, Учителю, бо ви маєте дороговказ, а ми — ні, і ви не мусите так тяжко працювати, як мусимо ми. Людині конче треба працювати, аби здобувати у цьому світі хліб свій насущний». 11. І правив Учитель у відповідь: «Колись давно на дні кришталево чистої річки існувало поселення живих істот. 12. Мовчки сунула могутня течія над усіма ними —