Який чудесний світ новий! - Олдос Хакслі

«Гамлет». Дія третя, сцена 3. Леонід Гребінка.

7

ЗАВТРА, ЗАВТРА, ЗАВТРА...

А ДНІ ДРІБНИМИ КРОКАМИ ПОВЗУТЬ

АЖ ДО ОСТАННЬОЇ ЖИТТЯ СТОРІНКИ.

«Макбет». Дія п'ята, сцена 5., пер. Борис Тен.

8

О ДИВО!

ЯКІ ВРОДЛИВІ Я

СТВОРІННЯ БАЧУ!

ЯКЕ ПРЕКРАСНЕ ЦЕ

ПОРІДДЯ ЛЮДСЬКЕ!

ЯКИЙ ЧУДЕСНИЙ СВІТ НОВИЙ ОЦЕЙ,

ДЕ ОТАКІ Є ЛЮДИ!

«Буря». Дія п'ята, сцена 1., пер. Микола Бажан.

9

ХОДУ, І ОЧІ, І ВОЛОССЯ,

І ГОЛОС, І ТІ РУКИ, ТІ БІЛЕНЬКІ,

ПЕРЕД ЯКИМИ БІЛЕ ВСЕ – ЧОРНИЛО,

ЩО ПИШЕ ВЛАСНУ КАРУ, ТІЇ РУКИ,

ЩО ДОТИК ЇX – ЯК ПУХ ПРОТИ

ДОЛОНІ ЖОРСТКОЇ ХЛІБОРОБА...

«Троїл і Крессіда». Дія перша, сцена 1., пер. Микола Лукаш.

10

ВОНА Ж ТОРКАТИСЬ ЗОВСІМ

ВІЛЬНО МОЖЕ РУКИ ЇЇ –

ДЖУЛЬЄТТИНОГО ДИВА.

БЛАЖЕНСТВО РАЮ

КРАСТИ В НЕЇ З УСТ,

ЩО ЧИСТІ І ЦНОТЛИВІ, ЯК ВЕСТАЛКИ,

І ЧЕРВОНІЮТЬ З СОРОМУ, ЗА ГРІХ

ВВАЖАЮЧИ СВІЙ ВЛАСНИЙ ДОТИК.

«Ромео і Джульєтта». Дія третя, сцена 3., пер. Ірина Стешенко.

11

КОЛИ ТОРКНУВСЬ РУКОЮ НЕДОСТОЙНО

І ОСКВЕРНИВ Я ЦЕЙ ОЛТАР СВЯТИЙ,

УСТА – ДВА ПІЛІГРИМИ - ХАЙ ПРИСТОЙНО

ЦІЛУНКОМ НІЖНИМ ЗМИЮТЬ ГРІХ ТЯЖКИЙ.

 «Ромео і Джульєтта». Дія перша, сцена 5., пер. Ірина Стешенко.

12

В УСТАХ МОЇХ, В ОЧАХ

ТИ БАЧИВ ВІЧНІСТЬ.

«Антоній і Клеопатра». Дія перша, сцена 3., пер. Борис Тен.

13

ТА Я ЗА ПІВГОДИНИ

ЦІЛУ ЗЕМЛЮ ОПЕРЕЖУ!

«Сон літньої ночі». Дія друга, сцена 1., пер. Юрій Лісняк.

Джон помилково  приписує ці слова Арієлеві з «Бурі», хоч насправді вони належать Пакові зі «Сну літньої ночі».

14

ЯКИЙ ЧУДЕСНИЙ СВІТ НОВИЙ ОЦЕЙ,

ДЕ ОТАКІ Є ЛЮДИ!

«Буря». Дія п'ята, сцена 1., пер. Микола Бажан.

15

ПОМЕРКЛИ СМОЛОСКИПИ ПЕРЕД НЕЮ!

І СВІТИТЬ ВРОДОЮ ВОНА СВОЄЮ

НА ЩОКАХ НОЧІ - ДІАМАНТ ЯСНИЙ

У ВУСІ МАВРА; СКАРБ ЦЕЙ ДОРОГИЙ

І ДЛЯ ЗЕМЛІ, І ДЛЯ ЖИТТЯ СІЯ.

«Ромео і Джульєтта». Дія перша, сцена 5., пер. Ірина Стешенко.

16

НАД ПРОСТОРОМ АРАВІЙСЬКИМ

ЗЛИНЕ ПТАХА ГОЛОСНА – МОВ ГУЧНА СУРМА СУМНА,

ТИ, КРИКЛИВИЙ, ЗЛОБНИЙ ПЕРЕДВІСНИКУ БІДИ,

ТІНЬ ХИЖАЦЬКОГО КРИЛА;

ЩОСЬ ЦІЛКОМ НЕЗРОЗУМІЛЕ,

ЯК ДВОЛИКЕ БОЖЕСТВО:

ДВОХ СТВОРІНЬ ОДНЕ ЄСТВО – І НЕ ПАРА, І НЕ ЦІЛЕ.

РОЗУМ, САМ НЕДОСКОНАЛИЙ,

ЗБІГ РОЗБІЖНОСТЕЙ ЛИШ БАЧИВ...

«Фенікс і голубка»., пер. Марія Габлевич.

17

НЕВЖЕ НЕМАЄ СПІВЧУТТЯ У НЕБА,

ЩОБ ГЛЯНУТИ В ЖУРБУ МОЮ ДО ДНА?..

О МАМО ЛЮБА, НЕ ЖЕНІТЬ МЕНЕ!

ЛИШ МІСЯЦЬ, ТИЖДЕНЬ ПОЧЕКАЙТЕ З ШЛЮБОМ.

ЯК НІ – МЕНІ ГОТУЙТЕ ШЛЮБНЕ ЛОЖЕ

У ТОМУ Ж СКЛЕПІ, ДЕ ЛЕЖИТЬ ТИБАЛЬТ.

«Ромео і Джульєтта». Дія третя, сцена 5., пер. Ірина Стешенко.

18

МІРАНДА – ЗНАЧИТЬ ЦЕ: ЧУДЕСНА.

СПРАВДІ ДОСТОЙНІ ВИ ВЕРШИНИ ЧУДУВАННЯ,

ДОРОЖЧІ ВІД УСІХ БАГАТСТВ ЗЕМНИХ!

ПРИХИЛЬНО Я, БУВАЛО,

ПРИГЛЯДАВСЯ ДО БАГАТЬОХ ЖІНОК,

І ПОЛОНИЛИ ЇХ МИЛОЗВУЧНІ голоси

МІЙ СЛУХ. ЧЕСНОТИ ДЕКІЛЬКОХ

ІЗ НИХ МЕНІ ПОДОБАЛИСЬ, АЛЕ 

ВОНИ НІКОЛИ ДУШІ МОЄЇ НЕ ВРАЖАЛИ,

- ЗГОДОМ ВБАЧАВ Я В ЇХ ШЛЯХЕТНИХ РИСАХ ВАДИ,

ЩО ПЛЯМУВАЛИ ГІДНІСТЬ ЇХ, А ВИ...

ВИ – НЕЗРІВНЯННА, ДОСКОНАЛА ВИ,

ЯК ЖОДНА ЖІНКА В СВІТІ!

«Буря». Дія третя, сцена 1., пер. Микола Бажан.

19

РОЗВАГА ЧАСОМ ТЯГАРЕМ БУВАЄ,

А ТРУД СТАЄ ВІДРАДОЮ;

ШЛЯХЕТНІСТЬ МІЦНІЄ В СКРУТІ;

СКРОМНА ПОВЕДІНКА ПРИВОДИТЬ

ДО ЗБАГАЧЕННЯ ДУШІ.

«Буря». Дія третя, сцена 1., пер. Микола Бажан.

20

ПРОНЕСТИ ПЛОМІНЬ ЩИРОГО КОХАННЯ,

ОНОВЛЮЮЧИ НИМ ПОСТІЙНО ВРОДУ.

«Троїл і Крессіда». Дія третя, сцена 2., пер. Микола Лукаш.

21

АЛЕ ЯКЩО, НЕ ДОЧЕКАВШИСЬ ШЛЮБУ,

ТИ РОЗПЛЕТЕШ ЇЇ ВІНОК ДІВОЧИЙ, -

ТОДІ НЕБЕСНОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ

НЕ ЖДИ СВОЄМУ ШЛЮБОВІ.

«Буря». Дія четверта, сцена 1., пер. Микола Бажан.