Мережевий ефект - Марта Уеллс

Тож мені довелося розповісти людям про свій план, а потім вони повинні були посперечатися і порозмовляти один з одним про це і задавати мені питання, ніби я почуваюся недобре.

Потім через півгодини в цей веселий процес вклинився Тьяго, який прокинувся, і всі вони повинні були пояснити йому, що відбувається. Саме під час цієї частини я зрозумів, що Амена (а) відсутня і (б) АРТ вилучив мене зі свого каналу.

Я знайшов її в невеликій вторинній кімнаті відпочинку біля Медицини. Коли я заходив, вона казала: "…тому що він думав, що ти мертвий. Це його так засмутило, що я подумала… ой, він тут".

Я звинувачувально стояв і навмисне дивився на неї. Вона спробувала втримати мій погляд і трималася майже шість секунд, а потім вибухнула: "АРТ має знати, як ти насправді до цього ставишся! І це серйозно, це так, начебто ви з АРТом народжуєте дитину, щоб ви могли відправити її, щоб її вбили або видалили, або… або що б там не трапилося".

"Дитину?" — запитав я. Я все ще був сердитий на те, що Амена розповіла АРТу про мій емоційний крах за моєю спиною. Але я дуже хотів би, щоб у АРТа було обличчя, щоб я бачив його прямо зараз. "Це не дитина, це моя копія, записана кодом".

Амена склала руки і виглядала дуже скептично. "Це ви та АРТ зробили разом. Створили код, з якого ви обоє також зроблені".

Я сказав: "Це не схоже на людську дитину".

Амена сказала: "Знаєш як народжуються людські немовлята? Поєднуючи ДНК, органічний код, від двох або більше учасників".

Гаразд, це було трохи схоже на людську дитину. "Це… це не має значення".

АРТ сказав: "Амена, це може знадобитися".

АРТ звучав серйозно, і я замовк. Амена нещасно стиснула губи.

Я виграв суперечку, і так, я пішов.

***

Коли ми прибули на причал, Дослідника там не було.

Моя оцінка загрози свідчила, що ймовірність того, що ми знайдемо Дослідника у доці, була лише 40-відсотковою, але я міг сказати, що АРТ розчарований і обурений. Переважно обурений.

Арада, Оверс і Тьяго були на контрольній палубі, і АРТ розмістив зображення своїх сканерів на великій поверхні дисплея в центрі та надіслав його у стрічку.

Док знаходився на низькій орбіті, прикріплений до планети за допомогою структури, званої валом, яка утримувала його від падіння, і використовувалася для досягнення поверхні. Сам док являв собою довгасту конструкцію з бічними виступами, куди могли причалювати транспортники, човники та інші кораблі. Існували також прямокутні слоти, які були вставками для модулів. Транспортні засоби доставляли свої модулі з запасами, які потім переміщалися з док-станції в док-бокс для переміщення на поверхню.

"Безумовно, вантажний човник із судна на поверхню був би більш економічним",-сказав Ратті, вивчаючи скановані зображення. Він був зі мною та Аменою в залі засідань біля камбузу. "Хіба корпорація Rim не знає, скільки коштують такі речі? Хіба вони не могли використати цей матеріал для створення більш придатних для життя структур на планеті?"

Я ніколи не був у контракті з такою колонією, але я знав відповідь на це питання. "Це для того, щоб утримати людей від покидання планети".

Амена розгублено підняла на мене погляд. "Яким чином?"

Я пояснив: "Якби вони використовували човники, якась група могла б організуватись, захопити шатл і використати його, щоб піднятися на судно постачання. Так вони могли втекти". Щоправда, "цілі" могли зробили це, піднявшись на космічну док-станцію, але їм довелося би знайти спосіб змусити контактну сторону Баріш-Естранза допомогти їм. Якби група відчайдушних колоністів з’явилася у доці, корабель міг швидко від’єднатися від доку, і ставав недосяжним. Це не був повністю надійний метод, але він був ефективнішим на 90 відсотків. (Небезпека — це ще одне дивне слово. Хіба це не означає, що її потрібно передбачати? З іншого боку це не означає, що ви збираєтесь зламати і захопити контроль над кораблем, прикріпленим до космічного доку, спотикаючись або забувши взяти з собою зброю чи щось таке.)

Амена виглядала нажаханою. Вираз обличчя Ратті зробив цілу прогресію. Він сказав: "Ви хочете сказати нам, що колоністи тут були ув'язненими?"

"Це можливо. Люди не хочуть, щоб їх скидали на невдосконалені планети без контролю над її повітрям, водою та харчовими ресурсами". Я мав на увазі, хто б погодився? Гірничодобувні установки жахливі, але принаймні людям платили за їхню роботу (десь, здебільшого, іноді), і поставки зазвичай були надійними. І майнінгові установки були надто дорогими, щоб від них було просто відмовитися.

Я не знав багато про колонії, призначені для заселення частково тераформованих планет, тому що компанії ніколи не нав'язували їх. Що має сказати вам, наскільки вони небезпечні, бо сама компанія вважала, що бюджет настільки малий, що вся операція буде нереальною. Проекти тераформування, призначені для того, щоб все середовище було придатним для життя і готовим до того, як прибували люди та люди-імпи, були дорогими довгостроковими інвестиціями, але вони не зазнавали таких провалів.

Ратті похитав головою і помахав руками. "Я давно перестав дивуватися. Думаю, що я пробув у корпорації занадто довго".

Гей, я теж.

"Отже вони не тільки скидають людей на планети і залишають їх помирати, але й змушують їх підкорятися". Вираз обличчя Амени був напівзбентежений і напіврозлючений.

"Теоретично ні". Теоретично колонія постійно постачається, поки вона не стане самодостатньою і не почне виробляти власні ресурси, а первісні колоністи не звільняються з-під опіки. Але ви знаєте, як це відбувається.

"Але колоністи не добровольці", — уточнив Тьяго над загальною інформацією.

"Іноді справді є охочі", — сказав я, бо більше не хотів про це говорити. Існує волонтерство, ви збираєтесь зайнятися чимось, де ви знаєте, що таке може бути, але все-таки хотіли це зробити з якоїсь причини, наприклад, як коли я поїхав до Міли. А потім з’являється "волонтерство", коли ви робите те, що вам не потрібно було робити, тому що альтернативою буде обсмаження ваших нутрощів за допомогою вашого командного модуля або будь-якого іншого людського еквівалента.

Тьяго нічого не сказав, тож це була перемога.

АРТ сказав: "Я також виявляю сміття, ймовірно, із серії знищених супутників.

"Як ви думаєте, наскільки давно це було?" Арада відступила, коли зображення зі сканера ніби пройшло крізь її голову. Вона відійшла, намагаючись отримати кращий огляд.

АРТ сказав: "Аналіз показує, що уламки знаходяться на орбіті більше сорока стандартних корпоративних років.

"Гадаю, ви не можете сказати, як їх зруйнували?" — спитав Тьяго.

"Якби я міг, я б