Марсіянин - Енді Вір
- На Айріс сила 7G, - сказав хтось.
- Ривкова втрата сигналу, - пролунав інший голос.
- Зльоте, що у вас коїться? - вигукнув Мітч.
- Та якесь пекло. Він обертається навколо довгої осі з прецесією 17 градусів.
- Як сильно?
- Щонайменше 5 об/сек, ну і падає звісно.
- Ти можеш витягнути його на орбіту?
- Не можу говорити з ним, сигнал увесь час зникає.
- Комме! - крикнув Мітч до Керівника зв’язку. (прим.п. комм - від англ. comm, скорочення від commutication)
- Працюємо над цим, Польоте, - найдішла відповідь. - Проблема з бортовою системою.
- Всередині межеві G, Польоте.
- Наземна телеметрія показує, що він на 200 метрів нижче потрібної траекторії.
- Втратили показники з зонда, Польоте.
Мітч запросив уточнення останнього коментаря:
- Повністю втратили зонд? - спитав він.
- Підтверджую, Польоте. Переривчастий сигнал з корабля, але зонда нема.
- Лайно! - сказав Мітч. - Він зірвало із люльки.
- Він крутиться, як дзиґа, Польоте.
- Він докульгає до орбіти? - спитав Мітч. - Хоч би наднизької ЗО? Ми могли б…
- Втрата сигналу, Польоте.
- Втрата і тут.
- Те ж тут.
Усе окрім сирен мовчки заклякло.
За мить Мітч сказав:
- Відновити?
- Ніяк, - сказав Комм.
- Земля? - спитав Мітч.
НК відповів тим же:
- Човен вийшов із зони бачення.
- Супутниковий центре? - спитав Мітч.
- На супутники сигнал не надходить.
Мітч подивився вперед на головний екран. Той був чорним з великим написом білими буквами “ВТРАТА СИГНАЛУ”.
- Польоте, - почувся голос із радіо. - Есмінець США Стоктон доповідає про уламки, що падають з неба. Координати відповідають останньому положенню Айріса.
Мітч обхопив голову руками.
- Зрозумів, - сказав він.
Відтак він вимовив слова, які кожен Керівник польоту надіється ніколи не сказати:
- НК, Політ. Замкнути двері.
Це був сигнал для початку процедури після провального пуску.
Теді спостерігав за Центром керівництва місією з оглядової кімнати для поважних гостей. Він зробив глибокий вдих, а потім видих. Він пригнічено глянув на синю теку, у якій була привітальна промова з нагоди відмінного запуску. Поклавши її у портфель, він дістав червону теку з іншою промовою.
Венкат сидів у своєму темному кабінеті. Він не вирішував сидіти у темряві. Просто він так довго був занурений у власні думки, що досидівся до темряви.
Задзвонив стільниковий телефон. Знову його дружина. Звісно, вона переймається щодо нього. Він дав увімкнутись голосовій пошті. Він просто не міг говорити з нею. Ні з ким не міг.
Від комп’ютера почувся легкий дзвоник. Глянувши, він побачив е-лист з ЛРР. Перенаправлене повідомлення з Патфайндера:
[16:03] Уотні: Як пройшов зліт?
Розділ 16
Мартінезе.
Доктор Шілдс каже, що я маю писати особисті повідомлення до кожного із команди. Вона каже, що це збереже мій зв’язок з людством. Гадаю, це бздура. Але це наказ.
З тобою можу бути відкритий.
Якщо я помру, я прошу тебе провідати моїх батьків. Вони захочуть послухати про наше перебування на Марсі від учасника. Мені потрбіно, щоб ти це зробив.
Буде не легко говорити з парою про їхнього померлого сина. Це велика послуга - тому я і прошу тебе. Я би сказав, що ти мій найкращий друг та подібне, та це буде по ґейськи.
Я не відступаю. Лише планую для усіх завершень. Не більше.
Ґуо Мінг, директор Китайського національного космічного керівництва, перевіряв величезний набір паперів на своєму столі. Раніше, коли Китай хотів запустити ракету, вони просто запускали її. Тепер, вони були змушені міжнародними угодами спочатку попереджати інші нації.
Ця вимога, подумки відзначив Ґуо Мінг, не накладалась на Сполучені Штати. Якщо чесно, американці публічно оголошували про свої заплановані запуски доволі заздалегідь, тому це приводило до того ж.
Він ішов по тонкій межі заповнюючи форму: повідомити дату запуску та шлях польоту, роблячи усе можливе, щоб не “розкрити державну таємницю”.
Він пирхнув через останню вимогу.
- Сміховиння, - пробурмотів він.
Таіянг Шен не мав стратегічної або військової цінності. Це був непілотований зонд, що мав пробути на Земній орбіті менше двох днів. Відтак він би попрямував на сонячну орбіту між Меркурієм та Венерою. Він буде першим китайським геліологічним зондо на сонячній орбіті.
Та все ж Державна Рада наполягала, щоб усі запуски були овиті