Фантастика Всесвіту. Випуск 1 - Річард Бах

Вони легенько торкнулися одне одного вустами. Слова були зайві, а цей порух надав їхній близькості нового виміру.

— Освідчуючись тобі, — сказав Мартін через кілька секунд, — я трошки боюся. Медицина вже зруйнувала попереднє моє почуття, і як би вона не зробила цього знову…

— Не думаю.

— А я боюся. Вона якимось чином тримає тебе бранцем, вимагаючи дедалі більшого викупу.

— Але ж мені це все теж зрозуміле.

— Не певен. Тобі ще рано, — промовив Мартін. Він розумів, що останні його слова прозвучали поблажливо, але знав, — зараз Деніс не можна буде переконати, що завідування відділенням перетворює повсякденне заняття медициною в таку ж жорстоку конкуренцію, як і більшість інших професій. Крім того, Філіпс не міг забути, як задирливо, по-ворожому поставився до їхнього зв’язку Голдблатт. Тому занепокоєння його було небезпідставне.

— Гадаю, що розумію більше, ніж тобі здається, — сказала Деніс. — Думаю, ти змінився після розлучення. До нього ти, як багато хто із сильних чоловіків, вірив, що основне задоволення знайдеш у роботі. Мені здається, що тепер твої погляди змінились. Гадаю, ти усвідомив, що найбільше задоволення прийде від твоїх взаємин з людьми.

Запала тиша. Мартін був вражений і тим, що все в ньому, виявляється, лежало на поверхні, і проникливістю Деніс. Мовчанку порушила вона.

— Єдине, чого я не можу збагнути, так це те, чому ти, прагнучи більше часу проводити поза лікарнею, не хочеш згорнути хоч трохи свою дослідницьку роботу?

— Тому що вона може стати ключем до моєї свободи, — сказав Мартін, стискаючи її в обіймах. — І ти стала моєю надією на здійснення задуманого. Наука здатна дати мені те, що потрібно від медицини, і дозволити, більше бути з тобою.

Вони цілувались, і любов, у якій вони щойно освідчились одне одному, сповняла їх безтурботністю. Та, лежачи в обіймах, вони почали відчувати втому й зрозуміли, що треба поспати.

Деніс вийшла почистити зуби, а Мартін тим часом згадав про таємниче зникнення Дір Ен. Поглянувши на причинені двері ванної, він вирішив подзвонити до лікарні й нагадати про Лін Ен. Сестра пригадала цей випадок, бо переведення відбулося відразу ж по тому, як вона заповнила приймальну картку хворої. Мартін перепитав, чи не пам’ятає вона, куди направили хвору, але сестра відповіла заперечно. Філіпс подякував і поклав трубку.

В ліжку він згорнувся калачиком за спиною Деніс, та не міг заснути. Він узявся розповідати їй, як його налякали мавпи з електродами в головах, і поцікавився, чи вважає вона, що інформація, отримувана Маннергеймом, виправдовує жертви. Деніс, уже засинаючи, пробурмотіла щось, але перезбуджений мозок Мартіна переніс його до університетської гінекологічної клініки, куди він ходив.

— Слухай, тобі доводилося бувати в наших гінекологів? — Він підвівся на лікті й перекинув Деніс на спину. Від різкого руху вона прокинулася.

— Ні.

— Я там був сьогодні, і в мене лишилося дивне враження.

— Що ти маєш на увазі?

— Не знаю. Важко сказати, а до того ж я не часто навідувався до гінекології…

— Це дуже дивно, — проговорила Деніс саркастично і лягла на бік, відвернувшись від Мартіна.

— Зробиш мені послугу? Сходиш туди?

— Як хвора?

— Байдуже. Хочу почути, що ти думаєш про персонал.

— Що ж, я трохи прострочила щорічний огляд. Думаю, що його можна було б пройти й тут. Піду завтра ж.

— Дякую, — сказав Мартін, вирішивши нарешті заснути.

Було вже по сьомій, коли Деніс прокинулася й потягнулася за годинником. Вона жахнулася від того, що вже так пізно. Звикши, що Мартін прокидається о шостій, вона не ставила будильника, коли він ночував у неї. Скинувши ковдру, побігла під душ. Мартін розплющив очі якраз вчасно, щоб побачити її оголену спину в коридорі. Ця картина обіцяла чудовий день.

Філіпс навмисне дозволив собі поспати довше. Цим жестом він демонстрував цілковиту зневагу до всього свого попереднього життя. Він з насолодою простягнувся в теплому ліжкові. Подумав був навіть знову заснути, та вирішив, що краще постояти разом з Деніс під душем.

У ванній він виявив, що вона вже майже скінчила митися і не має настрою жартувати. Ввійшовши в душову кабінку, він переступив їй дорогу, та Деніс нетерпляче нагадала, що о 8.00 вона вже мусить займатися рентгенограмами.

— Чому б нам натомість не зайнятися любов’ю, — замуркотів Мартін. — Щоб виправдати твоє спізнення, я дам тобі медичну довідку.

Деніс обкрутила йому голову мокрою мочалкою з махрової тканини і стала на, мату* Витираючись, вона розмовляла з Мартіном, перекрикуючи шум води.

— Якщо скінчиш роботу не надто пізно, я приготую сьогодні обід.

— Я не приймаю ніяких хабарів! — прокричав Мартін. — Хочу почути, що скажуть у патології про зрізи мозку Маккарті, і спробую зробити кілька томограм черепа Крістін Ліндквіст. До того ж мені треба прогнати кілька старих плівок крізь комп’ютер. Сьогодні пріоритет віддається науці.

— Ти впертий! — сказала Деніс.

— Просто я — організована людина, — парирував Мартін.

— Коли ти хочеш, щоб я пішла до гінекології?

— Щонайшвидше.

— Гаразд. Завітаю до них завтра.

Коли Деніс сушила волосся феном, розмовляти стало неможливо. Філіпс вийшов з-під душу й поголився одним із її лез одноразового користування. Пересуваючись, вони мусили виконувати складні на в межах маленької ванної.

Схилившись до дзеркала, щоб накласти косметику, Деніс запитала:

— Що, по-твоєму, викликає зміну щільності тканин, зафіксовану на тих знімках?