Марсіянин - Енді Вір

НАСА вирішило, що 4 км - це безпечна відстань, і я не хотів сперечатись. Я покермував до того ж місця, яке випрала капітан Ллюїс, і скинув його у ту ж яму, а потім повернувся до Габу.

Парцювати з Лендером почну завтра.

А зараз - приємний, довгий сон у справжньому ліжку. З приємню думкою про те, що коли я прокинусь, моя ранкова сеча піде у туалет.

Сьогодні увесь час був присвячений ремонту!

Місія Патфайндер закінчилась тому, що Лендер мав невідому критичну поломку. Коли вони втратили зв'язок з Лендером, вони не уявляли, що сталось з Соджорнером. Він бути у кращому стані. Можливо йому просто потрібна була енергія. Енергія, яку він не міг отримати з сонячних панелей, котрі безнадійно обліпило пилом.

Поклавши його на мій верстак, я відковирнув панель, щоб заглянути всередину. Батарея була літіє-тионіл-хлоридною без можливості перезаряджати. Я зрозумів це за деякими малопомітними ознаками: формою конекторів, товщиною ізоляції і написом "LiSOCl2 NON-RCHRG" на ній.

Я гарненько вичистив сонячні панелі, відтак навів на них малий, гнучкий світильник. Батарея давно здохла. Але панелі може і працюють, і Соджорнер може працювати напрямки від них. Побачимо пізніше чи так це.

Після того настав час поглянути на Соджорнерового татка. Одягся у скафандр і вийшов.

На більшості посадкових апаратів слабкоим місцем є батарея. Це майже найніжніший компонент, і якщо вона вмирає, шляху до відновлення нема.

Лендери не можуть просто вимкнутись і чекати, поки заряд батареї низький. Їхня електроніка не працюватиме, якщо температура на потрібному рівні. Тому у них є нагрівачі, які тримають електроніку у теплі. Така проблема рідко трапляється на Землі, але ж агов! Марс.

З часом сонячні панелі укриваються пилом. Відтак зима приносить холоднішу температуру і менше денного світла. Усе разом створює послання "Здохни" від Марса лендеру. Далі щоб підтримувати тепло він використовує більше енергії ніж він отримує від сутінкового денного світла, що пробивається через пил.

Коли батарея виснажується, електроніка занадто охолуджується, щоб могти працювати, і уся система помирає. Сонячні панелі підзарядять трохи батарею, але нічого не може сказати системі перезавантажитись. Це могла б зробити лише електроніка, яка не працює. Таким робом батарея, яку тепер нічого не використовує, втрачає здатність зберігати заряд.

Це звична причина смерті. І я сподіваюсь, що це вбило Патфайндер.

Я знав деякі частини з МПЧ і зробив з них стіл і рампу. Відтак витягнув Лендера на мій новийверстак. Працювати у скафандрі для ПЧД - це вже досить складно. А нахилятись увесь час - це взагалі тортури.

Я дістав свої інструменти і взявся за справу. Зовнішню панель я відкрив легко і так само легко знайшов батарею. ЛРР позначає усе. Батарея була срібно-цирконієвою (Ag-Zr) на 40 ампер-годин з оптимальною напругою 1,5В. Хо! Ці речі справді працювали на пустці.

Я зняв батарею і пішов всередину. Перевірив електронним набором і впевнився, що вона мертва-мертва-мертва. Я міг почовгати по килимові і мати більший заряд.

Отже я знав, що мені потрібно. 1,5 вольти.

У порівнянні з тим саморобним лайном, що я робив з 6-го Сола, це був просто жарт. У моєму наборові є регулятори напруги. Мені знадобилось усього 15 хвилин, щоб під’єднати регулятор до допоміжної електролінії, а потім ще годину щоб вийти назовні і під’єднати лінію туди, де перед тим була батарея.

Лишилась проблема з опаленням. Добре тримати електроніку при температурі вище -40С. Температура сьогодні - бадьорливі -63С.

Батарея була великою, і її легко було впізнати, але де обігрівачі - я не мав жодного здогаду. Якби і знав, було б ризиковано під’єднувати їх напрямки до мережі. Я легко міг засмажити усю систему.

Тому замість того я пішов до старого доброго ровера “Запасні частини” 1 і поцупив його обігрівач. Я обпатрав бідного ровера так, що здавалось, ніби я поставив його кримінальному районі міста.

Принісши обігрівач до мого “верстака”, я підчепив його до мережі Габу. Потім поклав його у Лендер, де була раніше батарея.

Тепер я чекаю. І надіюсь.

Я щиро сподівався, що після пробудження побачу дієвого Лендера, та не пощастило. Його вузьконаправленя антена перебуває у тому ж положення, що я бачив в останнє. Чому це має значення? Ну, зараз розкажу.

Якщо Лендер оживе (і це велике “якщо”), він спробує встановити зв’язок з Землею. Та проблема у тому, що ніхто нині не слухає. Команда Патфайндера не вештатиметься по ЛРР на випадок, що їхній давно померлий зонд полагодиться руками заблудлого астронавта.

Мережа далекого космічного зв'язку НАСА і SETI - моя найбільша надія на прийом сигналу. Якщо хтось з них вловить його від Патфайндера, то перекаже це ЛРР.

ЛРР швидко зметикує, що відбувається, особливо після того, як триангулює сигнал до місця моєї посадки.

Вони скажуть Лендереві, де знаходиться Земля. і він спрямує вузьконаправлену антену куди слід. Саме по ньому, кутові напрямку антени, я зрозумію, чи зв’язався він.

Поки що - без дій.

Все ще є надія. Будь які причини можуть бути на заваді активності. Роверський нагрівач створений нагрівати повітря при 1 атмосфері. Розріджене марсіанське повітря перешкоджає його роботі. Тому електроніці може знадобитись більше часу, щоб нагрітись.

А ще Землю видно лише впродовж дня. Я