Термінатор - Ренделі Фрейкс
Різ зупинив машину й дав задній хід, спрямувавши «седан» на патрульне авто зі швидкістю сорок миль на годину. Після цього патрульна машина ще довго прикрашала архітектурний ансамбль вулиці, а Різ повернувся на проспект Піко.
Сара випросталася, уважно подивилася на Різа, усе ще не довіряючи його словам. Кіборг? Гм, дійсно, їх переслідує машина… Тепер, коли в неї трапилася нагода розглянути ближче свого супутника, вона звернула увагу на брудне, неголене обличчя, сторожкий погляд. Схоже, мати з ним справи небезпечно. Мабуть, псих.
З магістралі Різ спрямував машину до чотириповерхового комплексу автостоянки. Седан пробив фарбований дерев’яний щит, що перекривав вхід, та в’їхав на перший поверх. Тут не було жодної душі. Сара намагалась не дивитися на Різа. Нехай поруч із нею божевільний, аби лише не той…
Різ крадькома поглянув на дівчину. Її потрібно вивезти з міста, сховати у безпечному місць Краще, якщо вона сама все зрозуміє. Звичайно, він охоронятиме її за будь-яких обставин, навіть поза її бажанням.
Різ скерував автомобіль в наступний прохід, уважно оглядаючи машини. Небезпека могла чигати всюди, але нічого підозрілого він не побачив.
— Слухай далі, — мовив Кайл, не припиняючи оглядати гараж. — Термінатор — це система для входження в людське суспільство. Напівлюдина, напівмашина.
Щирість та пристрасність його тону переконували, що цей чоловік каже правду, якою б неймовірно гіркою вона не здавалася.
— Під зовнішньою оболонкою Термінатора змонтовано надміцну ходову частину. Високоточна бойова машина з мікропроцесорним керуванням, яка володіє досконалими засобами озброєння та захисту й необмеженою руйнівною силою. Усе це приховано під живою плоттю. М’язи, шкіра, волосся, кров створюють і вирощують спеціально для кіборгів…
— Розумію, Різе. Ти хочеш мені допомогти, але…
Сара намагалася власкавити його заспокійливими інтонаціями, приспати його пильність покірливістю. Марно!
— Слухай! — увірвав її Різ. — «Шестисота» серія мала гумову шкіру. Ми їх легко вираховували. Найновіша серія — «семисота». На зовнішній вигляд від людей не відрізнити. У них діють залози внутрішньої секреції, вони виділяють піт. Якщо до них доторкнешся, то вони теплі на дотик. Але від тебе після цього нічого не залишиться. Вирахувати їх надзвичайно складно… — Різ затнувся, борючись із власними сумнівами. — А всі, хто загинув… Річ у тім, що я мусив чекати, доки Термінатор виявить себе. Я не знав, який він на вигляд.
Сара зрозуміла, що йдеться про людей, які загинули на дискотеці.
— Вони б усе одно загинули на війні.
Цілковита нісенітниця. «Від усього цього він остаточно з глузду з’їхав. Починається маячня, — промайнуло у Сариній голові. — Війна? Роботи, від яких тхне потом? Бр-р-р!»
Сара похитала головою.
— Я таки не без клепки в голові. Таку техніку створити неможливо!
— Зараз — ні, але за сорок років вона з’явиться…
Різ замовк, припарковуючи машину на порожньому майданчику. Сара сиділа ошелешена. Містом блукає маніяк, якому заманулося вбити її. Різ… Він хоч і несповна розуму, але ж урятував їй життя. Дівчина хотіла вірити своєму рятівникові і, попри все, уже трохи починала йому вірити.
— Ти хочеш сказати, що він прийшов з… майбутнього?
— Саме так. З того майбутнього, що чекає на вас.
Кайл замислився, добираючи потрібні слова, потім запально додав:
— Я не надто добре знаюся на техніці й не можу докладно тобі пояснити.
— І ти теж із майбутнього?
— Так.
— Усе зрозуміло, — відповіла міс Коннор.
Він все-таки остаточно збожеволів! Сара рвонула до себе ручку в дверцятах і замало не вистрибнула з машини. Різ устигнув схопити її за зап’ясток — аж побіліла шкіра — і знову запхав до машини. Керуючись інстинктом самозбереження, Сара оскаженіло пручалася і встромила зуби Різові в руку, але той не послабив хватки. Жодної реакції, лише перехилився через Сару й зачинив дверцята. Вона посунулася, відчуваючи на язику солонуватий присмак.
— На відміну від кіборгів, я відчуваю біль, — холодно кинув Різ. — Більше… більше цього не роби.
— Ну будь ласка, — благала Сара, — відпусти мене!
Усе пішло шкереберть. Він спробував розтлумачити їй ще раз. Переконати, умовити.
— Як ти не можеш второпати? Термінатор у місті. З ним не можна домовитися. Він не знає жалю, милосердя, страху. Його не можна зупинити. Він не вгамується, доки не вб’є тебе.
Так, вважатимемо, що він верзе таке, що й купи не держиться. Добре.
Як тоді знайти пояснення всього того, свідком чого вона стала? Криваве жахіття дискотеки, з якого він визволив її? А чоловік, який вистрибнув із полум’я, і, балансуючи на капоті автомобіля, ухопив її своїм закривавленим ручиськом? Він насправді шукав її, Сару Коннор. Як пояснити звіряче вбивство двох жінок із таким самим іменем? Тут має бути якась логіка. Але здоровий глузд не міг тут зарадити, тому що лишився десь там у попередньому житті. А тут його немає. Тому, що…
… Я сама бачила, як мрець ожив…
Думай, Capo, думай. Ти мусиш відшукати розгадку!
… Він ішов, стікаючи кров’ю…
Бо якщо тобі не пощастить розгадати цю таємницю…
… Він ішов схопити тебе, Capo.
Ти просто збожеволієш.
Але, можливо, Різ зовсім не такий шалений, як здається?
Її тіло наливалося свинцем.
— Ти можеш його зупинити? — тихо спитала вона.
— Можливо, — відповів він. — Але я недостатньо озброєний для цього.
Вествуд, 11.03 вечора
Машина Термінатора повільно рухалася, тримаючи курс на Массачусетс. Він прочісував темний простір подвійними камерами інфрачервоного випромінювання. Його випромінювачі пронизували порожні салони припаркованих машин. Термінатор намацував ціль.
Крізь шум перешкод у радіоприймачеві пролунав голос диспетчера.
— До всіх постів! До всіх постів! Підозрювану машину помічено на автостоянці в Колбі…
Термінатор негайно розвернувся посеред вулиці, зачепивши бортом червоного «фольксвагена», в якому п’ятеро добряче захмелілих тінейджерів поверталися з концерту Ван Халена. «Фольксваген», притиснутий до пішохідної доріжки, не знижуючи швидкості, виїхав на тротуар та врізався у старий дуб, від чого передню частину автомобіля зім’яло, немов бляшанку.
— Матері твоїй так! — відчайдушно зарепетував підліток-водій. — Цим лягавим замало того, що вони без кінця тебе допікають! Тепер ще й тачку факнули!
Західний Лос-Анджелес, 11.06 вечора
Прикладом «ремінгтона» Різ садонув блок запалювання чималого «кадиллака-ельдорадо». З третьої спроби кермова колонка розламалася. Кайл відкинув геть циліндр і вправним рухом завів двигун, дав йому прогрітися й вимкнув. «ЛТД» вони з Сарою залишили внизу й прокрадалися посеред машин, доки Різ не знайшов цієї.
На
