Термінатор - Ренделі Фрейкс

До Джинджер наближалися важкі кроки. Поворухнутися й підвести голови вона не могла, але подумки бачила цю темну фігуру, грізну та незбагненну, немов сама смерть. Страх минув. Лишалося одне питання: чому? Мабуть, відповідь на нього вона отримає вже там…

Єдине, про що вона благала Бога, це щоб її знайшов хто завгодно, тільки не Сара. Термінатор натиснув спусковий гачок і стріляв доти, доки не спорожнив магазин.

Дискотека «Чорна технологія», 10.12 вечора

Сара набрала номер термінового виклику поліції. Їй так кортіло почути спокійний, по-батьківськи турботливий голос, який накаже негайно вислати за нею десяток поліцейських машин. Або, принаймні, вислухає її схвильовану розповідь, візьме на себе всю відповідальність за її долю та чітко пояснить, що робити. Замість цього вона почула запис тексту на автовідповідачеві: «Ви набрали номер управління поліції Лос-Анджелеса. Усі наші лінії зайнято. Якщо до вас треба надіслати машину, не кладіть слухавки. Щойно машина звільниться…»

Сара не клала слухавки. Вона злякано вдивлялася у натовп на дискотеці. Тут вона принаймні в людному місці. Нехай хтось лише спробує на неї напасти. Тут її образити не дозволять! Сара крутила головою на всі боки, але чоловіка у плащі не побачила. «О господи! — подумки повторювала вона. — Нехай же в поліції піднімуть слухавку!»

Але до телефону так і не підійшли, тож лінія автоматично відімкнулася. Сара спробувала набрати номер поліції ще раз. Надійшов сигнал «зайнято». Цього не може бути!

І тут вона згадала про Джинджер.

Як Сара не здогадалася раніше? Вона зателефонує Джинджер, вони з Метом приїдуть по неї та відвезуть до поліції. Гудок — і в слухавці клацнуло. Автовідповідач голосом Джинджер начитував ідіотський текст. Отже, вони з Метом досі кохаються. Лишалося чекати, доки Джинджер зніме навушники та почує сигнал автовідповідача про те, що з’явився новий запис.

Пальмовим квартал. Жасминова вулиця, будинок 656,

10.15 вечора

Термінатор перезарядив порожній магазин. Ціль нейтралізовано остаточно. Він опустив пістолета й розпочав завершальну фазу операції. Нахилився і зробив ножем рівний розтин на лівій нозі Джинджер. Від гомілки до коліна. Те, що шукав, він не знайшов. Наслідки ідентифікації об’єкта були негативними.

Термінатор обмірковував подальші варіанти проведення операції.

Пролунав телефонний дзвінок. Лазерний приціл пістолета завмер на телефонному апараті, коли з автовідповідача почувся голос Джинджер. Термінатор, миттєво визначивши штучне походження джерела звуку, відклав зброю.

— Привіт, — весело мовила Джинджер. — Ха-ха! Мені вдалося пошити тебе в дурні! Ти розмовляєш лише-но з машиною. Ну ж бо, не ніяковій! З машиною теж можна любенько побазікати! Тож, говори після сигналу. Я або Сара сконтактуємося з тобою пізніше.

Він вже дійшов до дверей, коли в автовідповідачеві пролунав нажаханий Сарин голос.

— Джинджер, це Сара. Візьми слухавку, якщо ти вдома!

Годі було й уявити сприятливішу ситуацію. Термінатор повернувся до вітальні.

— Я тут на проспекті Піко, в «Чорній технології», — провадила далі Сара. — Я боюся. За мною стежать. Ой, Джинджер, будь ласка, якнайшвидше приїздіть по мене з Метом!

Термінатор змінив свій план. Він став методично та професійно обшукувати кімнати. За тридцять сім секунд він відшукав потрібний предмет. Студентський квиток Сари Коннор. Тепер він не помилиться.

Термінатор пожбурив документ геть. Під ним лежав нотатник з адресами й телефонами. Він сунув його до кишені й через балкон спустився вниз. Операція тривала.

Після візиту Термінатора у квартирі живими лишилися Пагслі та квітка в горщику. Ігуана з книжкової шафи спостерігала, як розчинилася в темряві висока фігура нічного гостя.

Дискотека «Чорна технологія», 10.24 вечора

Нарешті телефон поліції відповів Сарі живим людським голосом. Дівчині пояснили, що вона має зателефонувати лейтенантові Трекслеру та дали його номер.

Вирішивши додзвонитися, хай там що, Сара кидала в автомат монети одна за одною. Зрештою, поринувши в розпач, зателефонувала іншому операторові, який так само довго тримав її на телефоні. Секунди перетворилися на нескінченні тортури очікуванням.

Управління поліції Лос-Анджелеса, 10.28 вечора

За вісім миль звідти Ед Трекслер увійшов до свого кабінету з двадцять сьомою чашкою кави у руках. Вукович, не підводячись з крісла, потягнувся до телефону.

— Відділ убивств, — збайдужіло промовив худорлявий сержанті тієї ж миті підскочив, повертаючись до шефа. — Це вона, Еде!

Трекслер вихопив у нього слухавку.

— Capo Коннор? Вас слухає лейтенант Трекслер!

На цей момент Сара вже й не сподівалася, що в поліції її вислухають. Пойнята непереборним жахом, відчуваючи, як стискається навколо неї кільце переслідування, Сара, мов за соломинку, ухопилася за Трекслера.

— Слухайте, лейтенанте! Тільки не просіть мене зачекати й не відсилайте до іншого відділу!

— Не хвилюйтеся, — почула вона, — нікуди я вас не відсилатиму. Заспокойтеся і скажіть, де вас шукати!

Уперше цього вечора Сарі трапилася людина, яка виявила до неї співчуття, турбувалася про її долю. Заспокійливий м’який Трекслерів голос огортав її, немов пухова ковдра, під якою можна було б сховатися від кривавого жахіття останніх годин.

— Де вас шукати? — повторив він.

— У дискотеці… «Чорна технологія».

— Знаю. Проспект Піко.

— Але я нікуди звідси не піду! — злякано скрикнула вона. — За мною стежать!

— Усе гаразд, міс Коннор, — мовив Трекслер, надавши своєму голосу всієї переконливості, на яку лише був здатний. — Слухайте уважно. Зараз ви у велелюдному місці й з вами нічого не станеться. Ми приїдемо за п’ять хвилин.

— Коли саме ви будете?

— Ми виїжджаємо негайно. Намагайтеся триматися на видноті. У жодному разі не виходьте з приміщення. Не залишайтеся на самоті. Машина буде за п’ять хвилин.

— Добре, — зітхнула Сара, кладучи слухавку.

Дискотека «Чорна технологія», 10.31 вечора

Біля входу до дискотеки з’явився новий відвідувач. Тренований чолов’яга у шкіряній куртці, на розмір меншій за потрібний, та мотоциклетних черевиках. Він байдуже розглядав обличчя відвідувачів у холі і, не побачивши серед них потрібної людини, попрямував до зали. Він нахабно пройшов повз касирку, яка вражено вирячилася на могутню спину незнайомця.

— Гей! — крикнула вона дужому витуряйлові. — Не лови ґав! Цей тип пройшов без квитка.

— Привіт, хлопче, — звернувся до порушника мордоворот, кладучи йому на плече могутню руку.

Термінатор навіть не повернувся. Лівою рукою він стис зап’ясток витуряйла й відпустив його лише після того, як почувся хрускіт зламаних кісток. Відсунувши обм’якле тіло, гість без перешкод рушив далі.

Термінатор ішов танцювальною залою, вивчаючи кожне обличчя і штовхаючи людей так само байдуже, як мисливець відводить гілки, які застують йому здобич. Люди його не цікавили. Власне, у цьому мерехтінні облич його цікавило лише одне.

Сара поклала слухавку й