Марсіянин - Енді Вір

Теді глянув на Мітча.

- Мітче, у твоєму е-листі говориться, що ти маєш щось термінове.

- Та, - сказав Мітч. - Чи довго ми приховуватимемо це від команди Аресу 3? Вони усі думають, що Уотні помер. Це сильно шкодить моральному станові.

Теді подивився на Венката.

- Мітче, - сказав Венкат. - Ми вже обговорювали…

- Ні, ти обговорював це, - перервав його Мітч. - Вони думають, що втратили члена команди. Вони у розпачі.

- А коли вони дізнаються, що вони просто покинули члена команди? - спитав Венкат. - Тоді вони почуватимуться краще?

Мітч длубав стіл пальцем.

- Вони мають право знати. Гадаєте, капітан Ллюїс не здатна впоратись з правдою?

- Справа у моральному стані, - сказав Венкат. - Вони можуть зосередитись на повернені додому…

- Я за це відповідаю, - сказав Мітч. - Це я вирішую, що краще для команди. І я кажу, що ми повинні якнайшвидше сповістити їх.

Після кількох секунд тиші усі погляди звернулись до Теді.

Він на мить задумався.

- Вибач, Мітче, я на боці Венката у цьому питанні, - сказав він. - Але відразу як ми вигадаємо план для порятунку, ви зможемо розказати Гермесу. Має бути якась надія, інакше немає сенсу їм розказувати.

- Брехня, - пробурчав Мітч зхрещуючи руки. - Цілковита брехня.

- Я розумію твій смуток, - сказав Теді заспокійливо. - Ми виправимо це. Відразу, як матимемо ідею, як врятувати Уотні.

Теді виждав кілька секунд для заспокоєння.

- Гаразд, ЛРР має ідею, - сказав він, киваючи у напрямку до Брюса. - Але це буде частиною Аресу 4. Як йому лишатись живим до того? Венкате?

Венкат розгорнува теку і переглянув папери, що були всередині.

- Я наказав усім командам перевірити і ще раз перевірити тривалість їх систем. Ми цілком впевнені, що Габ пропрацює 4 роки. Тим більше при наявності мешканця, який виправлятиме вади, коли ті з’являтимуться. Та рішення з харчовим забезпеченням немає. Ви почне голодувати за рік. Ми повинні надіслати йому запаси. От і все.

- А як щодо попереднього забезпечення Аресу 4? - сказав Теді. - Примарсіть їх на Аресі 3.

- Саме про це ми і думаємо, так, - підтвердив Венкат. - Та проблема у тому, що заплановано відправити попередні запаси за рік від сьогодні. Вони ще не готові.

- Знадобиться 8 місяців для прибуття зонду на Марс у найкращому випадку. Положення Землі і Марса наразі… це не найкращий час. Гадаємо, ми зможемо зробити це за 9 місяців. Припускаючи, що він заощаджує харчі, у нього достатньо щоб протягнути 350 днів. Це означає, що ми маємо побудувати транспорт попереднього забезпечення за строк у три місяці. А ЛРР ще і не починав.

- Це буде складно, - сказав Брюс. - Створення транспорту для забезпечення - це 6-тимісячний процес. У нас організовано усе будувати на конвеєрі кілька їх одночасно, а не один похапцем.

- Вибач, Брюсе, - сказав Теді. - Я знаю, ми вимагаємо багато, але ви маєте знайти спосіб.

- Ми знайдемо спосіб, - сказав Брюс. - Але саме лиш ОТ буде жахіттям.

- Починайте. Я знайду вам гроші.

- Є ще прискорювач (прим. перекладача, у російській термінології “ракета-носій”), - сказав Венкат. - Єдиний спосіб доправити зонд на Марс при сьогоденному положення планет - це витратити до біса пального. У нас є лише один прискорювач, здатний таке зробити. Дельта IX, котрий вже стоїть на майданчику для зонду Сатурна Іґл-Ай 3 (прим.перекладача, EagleEye 3). Доведеться вкрасти його. Я говорив з ULA (прим. перекладача, United Launch Alliance (ULA) - об’єднання компаній Lockheed Martin Space Systems та Boeing Defense, Space & Security), і вони просто не встигнуть збудувати ще один прискорювач.

- Команда Іґл-Айя 3 розлютиться, та переживе, - сказав Теді. - можна відтермінувати їх місію, якщо ЛРР встигне впоратись із вантажопід’ємністю.

Брюс потер очі.

- Зробимо усе можливе.

- Він помре з голоду, якщо не зробите, - сказав Теді.

Венкат попивав каву і супився, дивлячись у свій комп’ютер. Місяць тому про каву о дев’ятій вечора не можливо було подумати. Тепер вона стала як паливо. Розклади змін, перерозподіли коштів, жонглювання проектами, крадіжки і крадіжки з них… ще ніколи в житті він так не вертівся.

“НАСА - це велика організація,” - написав він. “Воно не дуже добре порається з несподіваними змінами. Єдина причина, чому нас не карають за це, - це безнадійні обставини. Усі працюють разом для порятунку Марка Уотні, і не дозволяють чвар між відділами. Не можу висловити, наскільки рідкісне це явище. Та навіть так, це коштуватиме десятки мільйонів доларів. Самі лише зміни МПЧ - це окремий проект, для якого збирають команду. На щастя, громадська зацікавленість робить вашу справу легшою. Ми цінуємо вашу постійшу підтримку, конгресмене, і сподіваємось, що вам вдасться схилити комітет до виділення коштів, які нам треба для цієї надзвичайної ситуації.”

Його перервав стукіт у двері. Звівши погляд, він побачив Майнді.

- Даруйте, що заважаю вам, - сказала Манді.

- Усе гаразд, - сказав Венкат. - Мені не завадить відпочинок. Що