Марсіянин - Енді Вір
Поки мене не буде вдома, Габ сам про себе попіклується, а от картопля так не зможе. Я зволожу землю більшою частиною води, яку маю. відтак вимкну атмосферний регулятор, щоб він не висмоктував воду з повітря. Було до біса вогко, волога осідатиме на усіх поверхнях. Так картопля матиме достатньо води до мого повернення.
Більшою проблемою є СО2. Картоплі потрібно дихати. Я знаю, що ви думаєте. “Марку, друже! Це ТИ виробляєш двооксид вуглецю. Це частина магічного кола природи!”
Проблема у зберіганні СО2. Звісно, я видихаю його з кожним подихом, але мені нема куди його збирати. Я міг би вимкнути оксигенатор і атмосферний регулятор і просто наповнив би Габ своїм диханням. Але СО2 смертельний для мене. Мені треба вивільнити його багато і відразу утікти.
Пам’ятаєте паливну фабрику МЗЧ? Вона збирає СО2 з марсіянської атмосфери. Мої рослинки не такі жадібні, як я, тому 10-илітрового баку стисненого рідкого СО2, відчиненого у Габі, буде достатньо для справи. На виконаня знадобиться менше дня.
І це усе. Як тільки я відчиню СО2 у Габі, я вимкну атмосферний регулятор і оксигенатор, виллю тону води на рослини і вийду.
Сіріус 4. Величезний крок вперед у мої випробуваннях ровера. Починати можна вже завтра.
Розділ 8
- Добридень, і дякую, що приєднались до нас, - сказала Кеті у камеру. - Сьогодні на CNN у репортажі про Марка Уотні: Кілька ПЧД впродовж кількох минулих днів… що вони означають? Який поступ зробило НАСА у пошуку шляхів порятунку? І як це вплине на підготовку Аресу 4?
- З нами сьогодні доктор Венкат Капур, керівник марсіянських місій для НАСА. Докторе Капуре, дякуємо, що прийшли.
- Для мене приємність бути тут, Кеті, - сказав Венкат.
- Докторе Капуре, - почала Кеті, - Марк Уотні - це людина, за якою слідкують найбільше у всій сонячній системі, ви згодні?
Венкат кивнув.
- За ним точно найбільше спостерігають у НАСА. Усі наші 12 марсіянських супутників роблять світлини видів його розташування. Європейське Космічне Агенство робить те ж саме обома своїми.
- Якщо врахувати усе перелічене, як часто ви отримуєте зображення?
- Щокілька хвилин. Іноді буває прогалина, залежить від орбіт супутників. Але цього достатньо, щоб ми могли слідкувати усі його ПЧД дії.
- Розкажіть нам про ці останні ПЧД.
- Ну, - почав Венкат, - схоже, що він готує ровер 2 до довгої подорожі. На 65-ий Сол він узяв батарею з іншого ровера і причепив її саморобними ременями. Наступного дня він зняв 14 сонячних стільників і склав їх стосами на даху ровера.
- А відтак він вирішив покататись, правильно? - підказала Кеті.
- Саме так. Катався без мети годину, потім повернувся до Габу. Напевно він перевіряв роботу. Наступного разу ми побачили його двома днями пізніше, коли він поїхав за 4 км геть, і потім вернувся. Ще одна перевірка зі збільшеним навантаженням, гадаємо. Потім, через кілька днів, він накопичував у ровері запаси.
- Гм-м-м… - сказала Кеті, - більшість аналітиків думають, що єдина надія Марка на порятунок - це дістатись розташування Аресу 4. Гадаєте, він дійшов того ж висновку?
- Імовірно, - сказав Венкат. - Він не знає, що ми стежимо за ним. З його точки погляду Арес 4 - це його єдина надія.
- Гадаєте, він збирається туди вирушити найближчим часом? Схоже, що він майже готовий до подорожі.
- Сподіваюсь, що ні, - сказав Венкат. - На тому місці немає нічого окрім МЗЧ. Більше ніякого попереднього забезпечення. Це б була дуже довга, дуже небезпечна подорож, а ще він би покинув прихисток Габу.
- Навіщо йому йти на такий ризик?
- Зв’язок, - сказав Венкат. Якщо він досягне МЗЧ, він може зв’язатись з нами.
- То це б було добре, чи не так?
- Зв’язок - це чудово. Але перехід 3 200 км до Аресу 4 - це неймовірно небезпечно. Для нас краще, щоб він лишався де є нині. Якби ми могли з ним говорити, то саме це і сказали б.
- Але він не може сидіти на місці вічно, так? - спитала вона. - Врешті решт йому доведеться діставатись до МЗЧ.
- Не обов’язково, - сказав Венкат. - ЛРР експериментує зі змінами у МПЧ, для того, щоб він міг зробити невеликий переліт після примарсення.
- Я чула, що ідею відкинули через те, що вона занадто небезпечна, - сказала Кеті.
- Такою була їхня перша пропозиція. Відтак, вони зачали розробляти безпечніший спосіб для тієї ж задачі.
- Лишилось усього три з половиною роки до запланованого запуску Аресу 4, чи достатньо часу для зміни і перевірки МПЧ?
- Я можу це сказати напевно. Та не забувайте, що ми зробили човен для посадки на Місяць з нічого за сім років.
- Відмінний аргумент, - сказала Кеті. - То які його шанси тепер?
- Не уявляю, - сказав Венкат. - Але ми зробимо усе можливе, що повернути його додому живим.
Майнді знервовано оглянула конференц-залу. Вона ще ніколи не почувалась такою жалюгідною. Ліворуч видів доктор Венкат Капур, який знаходився у піраміді підпорядкування чотирма