Де батько твій, Адаме? - Генрі Лайон Олді

Милосердя не проси — не дадуть. Хоч мовчи, хоч голоси — не дадуть. Божий млин в усі часи — Верть та круть! Доле, смерть мені даси? — не дадуть…

Я все розумію, тату. Я розрізняю добро і зло. Нам… мені… нам не вистачатиме вас в Едемі. Вас, наших батьків. Адам народив синів. Сини виросли, подорослішали, самі стали батьками — і, врешті-решт, круг замкнувся.

Так, тато, я чую тебе.

Волі хочеться, кріпаче? — не дадуть. Долі хочеться, жебраче? — не дадуть. Натовп — церква не бораків. В храмі — п’ють. Хочеш голосу, співаче? — не дадуть.

Батьки йдуть. Круг замкнувся. Чи зможу я, отруєний добром і злом, не перетворити його на спіраль? Все почнеться спочатку, на новому витку — і ми знову зустрінемося з тобою, тату. Ми зустрінемося, і цього разу все буде добре.

Все обов’язково буде добре, адже я знаю…

Ненавчився я просити — той нехай! Без надії та безсил — той нехай! Блазню, в дзвоник калатай, Пий-гуляй! Хоч здіймайте на списи — той нехай.

Я не знаю головного: ти повернешся — чи я вирушу шукати тебе?!

Чи знайду?!

Тату, мертвий, ти посміхався так, як мені ніколи не зуміти.

Бруд під нігтем у Творця — так, це я. Щит останнього бійця — так, це я. Слово Синай Панотця, Біль змарнілого лиця, Сенс початку та кінця — так, це я.

Все буде добре. Я це знаю напевно. Кому, як не мені?!

Чому я плачу, тату?..

Травень — серпень 2001 р.

Оглавление Кирило Сич: 1-е вересня ..18 р., 11:32 Зошит перший Кирило Сич: 1-е вересня ..18 р., 11:54 Зошит другий Кирило Сич: 1-е вересня ..18 р., 12:10 Адам Сич: 1-е вересня ..18 р., 16:14 Зошит третій Кирило Сич: 1-е вересня ..18 р., 12:18 Зошит четвертий Кирило Сич: 1-е вересня ..18 р., 12:31 Зошит п’ятий Кирило Сич: 1-е вересня ..18 р., 12:45 Адам Сич: 1-е вересня ..18 р., 16:51 Зошит шостий