Принц Ґаллії - Олег Євгенович Авраменко

src="/i/76/389076/_2.ii.png">






Notes
1

Маркґрафство Іспанське (або Іспанська Марка) — територія, що включає Каталонію, південну частину Піренейського перешийку та східні області сучасного Араґону. Не плутати з власне Іспанією.

(обратно) 2

Перший король Ґаллії Людовік Визволитель (1179 — 1241), що очолив боротьбу ґалльських князів проти римського панування, по чоловічій лінії був нащадком франко-ґерманського імператора Карла Великого.

(обратно) 3

Феліпе (Felipe) — кастильська вимова імені Філіп.

(обратно) 4

„Pax vobiscum, mi fili“ — „Мир вам, сину мій“ (церк. лат.).

(обратно) 5

„Et vobis pax, pater reverendissime“ — „І вам мир, отче превелебний“ (церк. лат.).

(обратно) 6

Ґалльський скудо — велика срібна монета, рівна за номіналом дванадцяти сольдо або двадцяти чотирьом динарам.

(обратно) 7

Бенефіції — від лат. „beneficium“ — прихильність; відрахування з церковної скарбниці на користь світського володаря.

(обратно) 8

Амеліна (Amelina) — зменшувальне від Амелія.

(обратно) 9

Юлія (Julia) — родове ім’я. В даному контексті логічніше було б вживати його в араґонській транскрипції — Хулія (оскільки короля звуть Хайме, а не Яків); проте автор навмисне припустився такої неузгодженості, аби підкреслити приналежність Юліїв Араґонських (Los Julios de Aragon) до молодшої гілки роду Юліїв Римських.

(обратно) 10

Франсійське Château-Fier (Châteaufier) відповідає ґалльському Castel-Fiero.

(обратно) 11

Читачеві слід мати на увазі, що у Франції правили королі як під ім’ям Філіп (Philippe), так і під ім’ям Філіп-Авґуст (Philippe-Auguste).

(обратно) 12

Мати Елеонори Кастильської (а також Бланки, Альфонсо та Фернандо) Бланка Портуґальська (нар. 1441 р.) була дочкою Хуана Портуґальського і Жоани Аквітанської — рідної сестри герцоґа Робера I Благочестивого, Філіпового діда.

(обратно) 13

Палац на Палатинському пагорбі в Римі був офіційною резиденцією імператорів.

(обратно) 14

Пер — у Ґаллії, член вищого колеґіального органу королівства, Ради Перів, що складалася з правителів ґалльських князівств. Протягом XIV ст., прагнучи забезпечити за собою більшість у Раді Перів, королі Ґаллії дробили свій домен, герцоґство Ланґедок, на окремі князівства і передавали їх у володіння молодшим синам. Внаслідок такої політики, на початок XV ст. Рада Перів втратила своє значення, бо її склад не відображав реального співвідношення сил у королівстві, і титул пера став просто почесним званням.

(обратно) 15

Конетабль — в Середньовіччі, верховний головнокомандувач сухопутних сил.

(обратно) 16

Реконкіста — звільнення захоплених маврами іспанських земель.

(обратно) 17

Катарська єресь (від грецьк. καθαρος — чистий), середньовічне єретичне вчення в Західній Європі. Катари вважали матеріальний світ породженням диявола, засуджували все земне, закликали до аскетизму, викривали католицьке духовенство.

(обратно) 18

Корнелій Юлій Римський (1372 — 1442) — син імператора Авґуста X, другий чоловік Хуани I, королеви Араґону (1367 — 1416); після смерті старшого сина, Хуана II (1419 р.), і до повноліття молодшого, Хайме III (1430 р.), був реґентом королівства.

(обратно) 19

Щодо походження імені Інморте в істориків і ґенеалогів немає спільної думки. Та хоч там як, „inmorte“ ґалльською означає „безсмертний“.

(обратно) 20

Олісіпо — теперішній Лісабон.

(обратно) 21

Лузитанія — південна Портуґалія.

(обратно) 22

Інтердикт — відлучення від церкви цілої території. На землях, де чинний Інтердикт, заборонено всі види богослужіння, включаючи хрещення та відспівування.

(обратно) 23

Маються на увазі Азорські острови.

(обратно) 24

Хоч це й не зовсім очевидно, а проте факт, що і Stefano, і Etienne (а також Esteban) мають спільне походження — від грецького Στέφανος.

(обратно) 25

Джазаїр — Алжир.

(обратно) 26