Безкінечна війна - Джо Холдеман

Крейсер, який знищила наша «Надія», був, мабуть, залишений на орбіті, на зразок нашого. Якщо у них є який-небудь еквівалент посадкового катера або робоснаряди, то вони знаходяться в іншому місці або дуже добре заховані.

— Говорить Бор. Яким же чином вони тоді нас атакували, коли ми опускалися?

— Хотів би я знати, рядовий.

Установити чисельність гарнізону, навіть приблизно, ми, ясна річ, поки не можемо. На знімках не видно жодного тельціанина. Але непрямим чином можна орієнтуватися на кількість цих літаючих апаратів, що схожі на помело.

— Мається п'ятдесят і одна «хатинка», і біля кожної є принаймні одне «помело». Біля чотирьох з них немає припаркованого «помела», але ми виявили три апарати на території бази. Можливо, це означає, що на базі п'ятдесят один тельціанін, причому один з них перебував поза територією бази, коли був зроблений знімок.

— Говорить Ктінг. Можливо, тільки п'ятдесят. Один офіцер.

— Правильно — п'ятдесят піхотинців ховаються в одному з цих будинків. Але напевно сказати ми не можемо. Може, там тільки десять тельціан, у кожного — по п'ять літаючих палиць, на вибір за настроєм.

Ми маємо одну перевагу — нашу систему зв'язку. Тельціани явно користуються старою модуляцією електромагнітних хвиль.

— Радіо!

— Правильно, як там тебе? Треба називатися, коли говориш. Так от, цілком можливо, що вони не в змозі перехоплювати наші фазо-нейтринні повідомлення. Крім того, перед самою атакою «Надія» скине невелику ядерну бомбу, вона вибухне у верхніх шарах атмосфери прямо над базою тельціан. Їм доведеться перейти на зв'язок по прямому променю — на деякий час. І навіть тоді там буде повно перешкод.

— Чому б… це Тейт. Чому б не скинути бомбу прямо їм на голову? Позбавили би нас від роботи…

— Я міг би навіть не відповідати, рядовий. Але я відповім — вони можуть це зробити. Молися всім святим, щоб вони цього не робили. Тому що удар по базі означатиме загрозу для «Надії», причому атака почнеться негайно, і втекти нам далеко не вдасться.

Тому ми постараємося попрацювати як слід, щоб цього не сталося. Ми повинні вивести базу з ладу, щоб вона вже не могла виконувати свої функції. При цьому потрібно залишити цілим і неушкодженим якомога більше обладнання. І взяти одного полоненого.

— Говорить Поттер. Ви хочете сказати, принаймні одного полоненого?

— Я кажу саме те, що хочу сказати. Тільки одного. Поттер… я звільняю вас від обов'язків командира. Передайте взвод Чавесу.

— Слухаю, сержант. — В голосі явно чулося полегшення.

Кортес продовжував малювати карту і давати інструкції. Була ще одна будова, її функції були очевидні — на даху стирчала велика поворотна антена з параболічним відбивачем. Її ми повинні були знищити, ледь гранатометники наблизяться на дистанцію вогню.

План атаки не відрізнявся детальністю. Сигналом послужить спалах ядерного вибуху. Одночасно кілька робоснарядів з різних напрямків помчать до бази, таким чином ми з'ясуємо їх систему протиповітряної оборони. Ми постараємося звести нанівець ефективність цієї системи, повністю її не руйнуючи.

Негайно після вибуху бомби і атаки робоснарядів гранатометники перетворять на пил сім найближчих до нас «хатинок». Всі ми крізь цей пролом проникнемо на територію бази… що буде далі — залишалося тільки гадати.

В ідеалі ми пронесемося з одного її краю до іншого, знищуючи певні об'єкти і всіх тельціан, крім одного. Але такий результат був вельми малоймовірний, оскільки передбачав майже повну безпорадність супротивника в обороні.

З іншого боку, якщо тельціани з самого початку будуть мати явну перевагу, Кортес віддасть команду рятуватися врозтіч. Кожному був даний індивідуальний напрямок втечі — ми розлетимося в усі сторони. Ті, хто виживе, зберуться в долині, приблизно за сорок «кидків» на схід від бази. Там ми з'ясуємо ситуацію для повторного нападу, після того як «Надія» злегка обробить тельціан.

— І нарешті, останнє, — проскреготав голос Кортеса. — Можливо, деякі з вас відчувають те ж саме, що і Поттер, можливо, деякі вже це відчувають… що ми повинні бути пом'якше, не лити даремно крові і так далі. Але на даному ступені війни ми не маємо права дозволити собі розкіш милосердя. Ворог винен у смерті 449 осіб — це все, що ми знаємо про нього. Ворог без тіні сумніву атакував наші крейсери, і нерозумно було б чекати парламентарів зараз, під час першої наземної сутички.

Противник винен і у смерті всіх ваших товаришів, загиблих за час навчання, і в смерті Хоу, і всіх інших, які неминуче загинуть сьогодні. Я не можу зрозуміти, як і хто може відчувати до нього жалість. Але це не має ніякого значення. У вас є накази, і чорт візьми, ви прекрасно знаєте, що всі з вас отримали постгіпнотичне навіювання, яке я реалізую ключовою фразою перед самим початком бою. Це вам трохи допоможе.

— Сержант…

— Мовчати. У нас мало часу. Всім розійтися по своїх взводах і провести інструктаж. Ми виступаємо через п'ять хвилин.

Командири взводів бігцем повернулися до своїх людей, залишивши Кортеса і нас десятьох, якщо не вважати трьох «Вінні-Пухів», які бродили навколо і лізли під ноги.

ГЛАВА 15

Останні п'ять «кидків» ми просувалися з максимальною обережністю, намагаючись триматися найвищої і найгустішої трави, а випадкові прогалини перебігали. За 500 метрів від передбачуваного розташування бази противника Кортес вислав у розвідку третій взвод, поки всі інші залягли.

— Усе приблизно так, як ми і припускали, — пролунав його голос на загальній частоті. — Просуватися вперед повзком. Досягнувши розташування третього взводу, слідуйте за своїм командиром вліво або вправо.

Ми так і зробили, в результаті вийшла низка з вісімдесяти трьох осіб, грубо перпендикулярна напряму атаки. Ми всі досить надійно сховалися серед трави, тільки близько дюжини «Вінні-Пухів» бродили уздовж нашої лінії.

База не подавала жодних ознак життя. Усі будівлі не мали вікон, всі були одного яскраво-білого кольору. «Хатинки» — об'єкт нашого першого удару — виглядали щось на зразок величезних, наполовину занурених у грунт яйцевидних споруд, розташованих з інтервалами в шістдесят метрів. Кожному гранатометальнику Кортес визначив по «хатинці».

Ми розбилися на три вогневі групи: групу А складали другий, четвертий і шостий взводи, групу Б — перший, третій і п'ятий, командний сьомий взвод називався групою С.

— Залишилося менше хвилини, опустити фільтри! Коли я дам команду, гранатометники відкриють вогонь. Боронь вас Боже промазати.

Раптом пролунав якийсь гучний нутряний звук, і серія з п'яти або шести райдужних бульбашок злетіла в повітря над квіткоподібною будівлею. Вони понеслися в вишину з усе зростаючою швидкістю, але потім, вже майже зникнувши з очей, змінили напрям і помчали на південь. Місцевість