Термінатор - Ренделі Фрейкс
Термінатор упав на бетон. Розряди енергії бомбардували його мозок, немов ракети, що втратили керування. Конаючи в передсмертних конвульсіях, робот одержав найсерйозніший урок про органічне життя.
Погано тільки, що він не мав часу добре його засвоїти.
Термінатор, лежачи на підлозі, був жалюгідним видовищем: така собі гора уламків. Але вцілілі ділянки його напівзруйнованої свідомості зуміли підключити запасне джерело енергії. Небесна Мережа наділила термінаторів здатністю давати раду найсерйознішим ушкодженням. Вони мали настільки високу свідомість, що це дозволяло їм самим усувати свої внутрішні неполадки і продовжувати виконання завдання. І зараз мозок людини-машини відновлював зв’язки між рівнями багатошарового, немов цибулина, мозку. І, незважаючи на великі зовнішні і внутрішні пошкодження, кіборг намагався знайти запасні ланцюги для передачі команди.
Рухайся.
Рухайся.
Рухайся…
Спалахнула іскра. Тут, там… Потім колінний суглоб конвульсивно смикнувся.
Рухайся!
Нога зігнулася.
Жодна людина не змогла б оговтатися від такого струсу. Жодна людина не має такої потужної системи команд, умонтованої в кожну молекулу штучного мозку.
Крім того, Термінатор побачив одкровення і мав твердий намір підвестися, незважаючи на відмову системи механічних приводів.
Кіборг помалу повз уперед, тягнучи нерухомі ноги. Обрубок руки скреготав кахляною підлогою. Але червоне комп’ютерне око, що виднілося на місці вибитого людського, палало рішучістю.
Термінатор дотягся до гранатомета М-79, якому призначено було вирішити всі проблеми. Затвор, як і раніше, був відкритий. Кіборг підчепив зброю покаліченою рукою, а здоровою намагався дістати останню гранату, що закотилася під величезну плавильну піч. Він витягнув металевий палець і спробував викотити її звідти. Адже Термінатор ще не виконав свого завдання!
Т-1000 теж. Піднявши над головою важкий сталевий багор, поліморфний робот з нищівною силою обрушив його на ворога. Багор увігнався в спину Термінатора, потрапивши точно в пролом, що виник у броні, яка оточувала тулуб людини-машини.
Т-1000 розхитував багор, намагаючись розширити отвір. Потім націлив багор вістрям донизу і простромив кіборгові груди.
Т-1000 прип’яв Термінатора до підлоги.
Тепер кіборг міг тільки мріяти про те, як би завдати свого останнього, передсмертного удару.
Стратегія дев’ять тисяч вісімдесят п’ять.
Термінатор запекло вчепився за цю думку, але голова його упала на груди, і він завмер. Уціліле око згасло.
Т-1000 поглянув на кіборга й вирішив, що мати з ним справу надалі тактично недоцільно. Робот зосередив увагу на головній цілі й попрямував на її пошуки, щоб завершити виконання завдання.
* * *
Джон, немов щур, визирав зі щілини поміж печами. Над ним гуркотіли агрегати, за якими більше ніхто не стежив. Хлопчик почув, як хтось тихо й наполегливо кличе його:
— Джоне! Джоне! Ти мене чуєш? Ти де?
Це була його мати.
Хлопчик виліз із темної щілини і ступив на майданчик біля величезного тигля. Усередині палала розтоплена сталь. У розпеченому повітрі дивно виблискували навколишні предмети.
Джон побачив матір. Сара ледь рухалася — нога її була залита кров’ю. Джон рвонувся до неї, почувши стогін.
— Допоможи мені, любий!
Мати шкутильгала до нього і, посміхаючись, простягала руки. Аж раптом Джон уповільнив крок. Річ у тім, що за маминою спиною виросла якась тінь.
Це теж була його мати. Вона тримала гвинтівку і цілилася просто в нього.
Хлопчик завмер, очі його заокруглилися від здивування. Хто ж його мати? Він подивився вниз. Ноги першої Сари зливалися з підлогою, немовби розтікаючись плитами, на яких вони стояли. По самі коліна їхній колір і фактура збігалися з плитами підлоги. Джон закричав:
— Стріляй!
І метнувся вбік.
Псевдо-Сара повернулася до нього спиною, відразу перетворившись на поліціянта Остіна. Справжня Сара почала розряджати гвинтівку в Т-1000.
Бах!
Ворог позадкував.
Клац! Сара пересмикнула замок.
Бах!
Робот знову позадкував.
Клац!
Бах!
Ще раз.
Ще!
З кожним пострілом Т-1000 відступав на крок. Сара йшла на нього. Утворені в тілі Т-1000 дірки тепер зарубцьовувалися набагато повільніше. Робот утрачав сили. Сара знову вистрілила. Її очі палали диким вогнем.
Вона тіснила робота до краю — до казана з розтопленою сталлю.
Клац…
Скінчилися патрони!
Т-1000 загаявся. Він ще не оговтався після останнього пострілу. Але за секунду, щойно затягнуться рани, він прийде до тями. Сара знову програла. Тепер він уб’є її, потім Джона, і Небесна Мережа святкуватиме перемогу.
Сара заволала щосили, збираючись кинутися на робота й потягти його за собою назустріч моторошній смерті, що чигала внизу.
Але коли Сарині ноги напружилися, готуючись зірватися з місця й підбігти до робота, що вже майже відновився, сталеві пальці Термінатора таки засунули гранату до ствола М-79.
Лежачи на підлозі біля печі, Термінатор підвів голову.
Стратегія номер дев’ять тисяч вісімдесят п’ять.
Остання ставка.
З половини черепа Термінатора злізла людська плоть, оголивши хромований кістяк. Червоне око горіло зловісним вогнем, немов сигнальна лампочка. Термінатор клацнув замок обрубком руки й натиснув на курок.
Він поцілив Т-1000 просто в живіт. Граната розірвалася, і півспини ворога вивернуло навиворіт.
Центр ваги Т-1000 різко змістився, — і він упав у розтоплену сталь. Джон із Сарою підбігли до краю ковша і з жахом побачили, що на поверхню спливли голова й верхня частина тулуба робота.
Т-1000 волав. Це було моторошне виття сирени. Молекули робота намагалися повернутися на місце, у потрібні структури, але страшенна спека й величезна кількість розптопленого металу навколо заважали їм це зробити. Робот змінювався, перетворювався, перевтілювався в усе, ким або чим устиг побувати. Так швидко, що Сара з Джоном ледь встигали побачити всі ці обриси.
Дженел Войт відразу перетворилася на барвистий лінолеум, потім на Льюїса, охоронця, з обличчя якого стирчали ножі, потім на інших людей. І все це з неймовірною швидкістю, доки уся машкарня не злилася в одну.
Хромована фігура видала останній зойк і з головою занурилася в розтоплену сталь. Струмочки рідкого срібла розтеклися розпеченою поверхнею й розчинилися у блискучій вогняній масі.
Перетворилися на ніщо.
Т-1000 зник.
* * *
Порожня гвинтівка випала із Сариних рук і вдарилася об підлогу. Жінка поклала здорову руку на плече Джонові. Вони обійнялися, їхні тіла здригалися від ридань.
Понівечений кіборг намагався підвестися. Його механічні приводи жалісно гули й дзеленчали від того, що він намагався встати на коліна. Кіборг упав на підлогу і зробив чергову спробу підвестися.
Побачивши це, Джон підбіг до нього й узявся піднімати. Сара теж прийшла на допомогу. Кіборг звівся на ноги. За допомогою друзів він дошкандибав до краю ковша.
Термінатор подивився вниз і переконався, що усе закінчилося. Джон розстібнув блискавку на Сариному рюкзаку й витяг звідти руку. першого терміна тора.
— Вона там розчиниться? — запитав він.
Голос Термінатора звучав незвичайно: м’яко, майже