Сватання на Гончарівці - Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко

Великого театру в Москві в ролі Прокопа Шкурата. Газета «Московские ведомости» від 13 жовтня 1851 р. писала про виконання цієї ролі Щепкіним: «Уже самою своєю зовнішністю, самою мімікою він викликав захоплення в глядачів, і театр гримів від оплесків». З великим успіхом п'єса йшла в Таганрозі, Сімферополі, Тифлісі. Кращими виконавцями ролі Стецька були К. Соленик, М. Кропивницький. Під назвою «Сватання, або Жених навіжений» п'єса у переробці І. Озаркевича – одного з ініціаторів українського театрального аматорства в Галичині в 40-х роках XIX ст. – була поставлена в 1850 р. у Коломиї, а згодом і в інших містах Західної України.

Завдяки правдивим картинам життя й побуту народу і насамперед завдяки неперевершеному гумору «Сватання на Гончарівці» і сьогодні не сходить зі сцени. Музику до комедії написав відомий український композитор К. Г. Стеценко.

Подається за виданням 1840 р. із збереженням традиційної назви «Сватання на Гончарівці», під якою комедія ставилась на сцені ще за життя письменника.

1

Кріпачка, що належала не поміщикові, а казні (державі).

(обратно) 2

Я там заговівши був – тобто під час посту.

(обратно)
Оглавление Малороссийская опера в трех действиях ДЕЙСТВИЕ ПЕРВОЕ ДЕЙСТВИЕ ВТОРОЕ ДЕЙСТВИЕ ТРЕТЬЕ