Хтива мрія. Книга перша - Єва Басіста
- Чого всі затихли? - робить Діма черговий ковток і ставить келих на стіл. - Я хіба неправду сказав? М? Романе? Назвеш мене брехуном?
Роман виражає стальний спокій. І щоб я, мабуть, не панікувала, то ніжно гладить під столом мою руку.
- Аби я тобі щось путнє відповів, то уточни, - промовляє він до Діми. - Бо я не розумію, що саме ти маєш на увазі.
- Я колись бачив, як до твоєї квартири заносили вкрай дивні меблі. Коробка була зі сторони надрізана, та я побачив, що то за хрінь. Іксоподібна установка для БДСМ-ігор.
Я білію, мов пофарбований вапном стовбур яблуні, всі решта викочують ще більші очиська, а Діма…
- Я тоді саме з ними у ліфті їхав та був позаду - не міг вийти на своєму поверсі, а тому довелося підійматися на один вище, а там побачив квартиру, до якої все те заносилося. І ти не уявляєш, як я очманів, коли постукав у двері тієї квартири, а мені відкрила Настя.
Роман перестає гладити мою руку. Накриває її своєю гарячою долонею.
- Дуже цікаво, - не покидає Романа спокій. - Не знав, що ти мій сусід… Який же тісний світ.
- А тобі хіба Настя не сказала? - дивиться Діма на мене. - Я тоді ходив по сусідам та шукав цукор - не вистачало для дечого. Нікого не було на моєму поверсі, а тому вирішив піти вище - до тої квартири, до якої заносили ту хрінь… А коли двері відчинилися, то… Ледве стримався, щоб не підсолити. Чекав слушного моменту - і ось. Хто там із вас головний? Ти? Чи Настя тебе хлискає батогами?
Діма знову хапається за спиртне - випиває коктейль, а решта мовчать, мов риби.
- Я думаю, що тебе, Насте. І як на тому хресті? Нормально? Не думав, що ти така збоченка… Але яке йшло - таке здибало.
Я впадаю в істерику, але мовчазну. Всередині себе верещу.
Ну як так мали скластися обставини? І ще при всіх розляпав! Віка, Галя… А особливо Галя…
- Так, - видає Роман. - Це іксоподібна установка для БДСМ-ігор, але якби ти уважно читав, то збоку було написано, що це суто декоративна річ, адже зроблена з пластмаси. У тій квартирі не я робив інтер'єр, а дизайнер, бо у мене зовсім нема смаку. Я можу пофарбувати стіни у зелений колір, обрати фіолетову підлогу, синю стелю, а на додачу підібрати меблі у стилі бароко, а на стіні повісити роги оленя і поряд плакат зі Сейлор Мун. Тому зайшов людину, яка зайнялася дизайном та вирішила додати такий елемент декору, який зовсім мене не бентежить.
- І кого ти дуриш? - гигикає Діма. - Диви, як Настя захвилювалася. Злякалася, що викрили вас. Світлофором переливається.
- Не маю нікого на меті дурити, а тим паче у чомусь переконувати, - відкидається Роман на спинку стільця, а долонь досі тримає на моїй руці. - Твоє діло вірити, а може і не вірити. Я тобі сказав, що це таке. А щодо стану Насті - у неї зараз болить голова та нудить. І ще я знаю, що їй не подобається той елемент декору - і вона просила мене його прибрати. А ти її зараз засоромив, питаючи подібне.
- А ти бачу проворний на язик. Умієш викручуватися - ніде не спіткнувся на слові.
- Діма, припини робити базар, - вривається у розмову Віка, як гроза у спекотний день. - Насті дійсно зараз зле, а твої слова кого хочеш у подібний стан закинуть.
- Ой, та невже? - кривиться. - Та він бреше! - переводить погляд на спокійного Романа. - Та уміло приховує свої смаки. Правильно?
Здіймає брови та знову келих до вуст.
- Чого мовчиш? - ковтає Діма. - Від правди срака затрусилася?
- Зазвичай та людина, яка найбільше кричить, що хтось збоченець, то сама нею є, - не вдається Дімі пробити Романа. - Тицяєш пальцем на нас, а сам вдома, напевно, кожної вільної миті дрочиш на гей порно.
Діма покривається цятками, в очах загоряється лють, а келих гучно ставить на стіл:
- Ти зараз у мене добалакаєшся, виродку! Як встану, то добряче надаю у твою випещену пику.
- Правда в очі коле? - з'являється на вустах Романа усмішка.
- Бачу, ти хочеш вийти? - здіймається на ноги.
- Несильно палаю бажанням кудись із тобою йти, але якщо треба - не проблема. Швидко тобі в носа завалю та поїду додому, адже Насті недобре.
- Та це я тобі…
- Та припини ти бикувати! - не витримує Ігор. - Якого біса усім вечір псуєш дурними розбірками? Вчепився до якоїсь дурні та не відірвати, мов дитину від цицьки. Ще почни говорити, що рожевий туалетний папір робить хлопців геями.
- Підтримую, - втручається Галя. - Шокував усіх вигадкою, не розібравшись, а нині чіпляєшся. І, мабуть, Роман тебе розкусив – ганяєш слоника на гей порно… Бо сильно ти якось захвилювався, а Роман на твої звинувачення - ні.
- Галино, закрий своє піддувайло, бо сильно воно розчепірене!
- У мене гарненький ротик, а піддувайло у тебе, - встає Галя на ноги та схоплює свій коктейль. Либонь, хоче виляти його йому в обличчя, але тримається. Її рука труситься.
- Діма, ти реально придурок, - дає про себе знати Віка. - Тільки усім настрій зіпсував. Я йду…
Віка виймає гаманець, із якого її рука дістає та кидає гроші на стіл. Прощається. Те саме роблять Галя та Ігор… Залишаємося тільки ми утрьох.